ОБ’ЄКТИВАЦІЯ КОНЦЕПТУ «ВІДЬМА» У ТВОРЧОСТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ТА ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-1222.2024-58-1Ключові слова:
концепт, концептосфера, скарально-хтонічна лексика, літературний твір, драма.Анотація
Дослідження концепту «відьма» в українській та польській етнокультурних традиціях і поетичній драматургії Лесі Українки та Юліуша Словацького відображає цікавий аналіз культурних надбань двох народів крізь призму спільного концепту. Українська та польська культури мають багату спадщину, пов’язану з міфами, легендами та переказами про відьомство. Українська культура відзначається глибокими зв’язками з природою та магічними уявленнями, які часто відображаються у фольклорі та літературі. Польська також має свої власні традиції у цій сфері, які можуть відображати специфічний погляд на відьомство та магію. Леся Українка та Юліуш Словацький – відомі майстри слова, твори котрих багаті символікою, міфологічними мотивами та фольклором. Аналіз напрацювань, де об’єктивується концепт «відьма», дозволяє краще зрозуміти його специфіку в культурі кожної країни, а також динаміку його трансформації та інтерпретації в літературі. Порівняння українських та польських підходів до з’ясування образу відьми може допомогти виявити спільні риси та відмінності в менталітетах народів, розкрити глибинні культурні та історичні зв’язки між ними. У творчості Лесі Українки та Юліуша Словацького відображено християнську та язичницьку демонологію. Концепт «відьма» об’єктивується у значеннях, характерних для української та польської міфології, але він насичений індивідуально-авторськими значеннями, що засвідчує особливість творчої манери письменників.
Посилання
Вишневська Г.Б. Концептуалізація сакрально-хтонічного в українській поетичній драматичній мові кінця XIX – початку XX ст. : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Київ, 2014. 16 с.
Вишневська Г.Б. Сакрально-хтонічна лексика у поетичних драмах Лесі Українки. Питання літературознавства. Вип. 82. 2011. С. 52–57.
Відунство й повір’я. Праці митрополита Іларіона (Огієнка) : вебсайт. URL: http://hram.in.ua/biblioteka/pratsi-mytr-ilariona-ohiienka/54-book54/206-title465 (дата звернення: 08.08.2024).
Гадання на Старий Новий рік, або Віщуємо долю на Василів вечір. МамаТато : вебсайт. URL: https://mama-tato.com.ua/article/a-930.html (дата звернення: 08.08.2024).
Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури : словник-довідник. Київ : Довіра, 2006. С. 300–301.
Кононенко В.І. Символи української мови. Івано-Франківськ : Плай, 1996. 272 с.
Купальські пісні – збірка (з книги «Календарно-обрядові пісні»). Мала сторінка : веб-сайт. URL: http://surl.li/jgvhby (дата звернення: 08.08.2024).
Петренко Л.О. Концептосфера ПРИРОДНИЙ ПРОСТІР в українській поезії початку ХХІ століття. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Філологія». 2020. Вип. 85. С. 77–88.
Радишевський Р.П. Юліуш Словацький : життя і творчість. Київ : Дніпро, 1985. 207 с.
Словацький Юліуш. Вибрані твори : у 2-х томах. Т. ІІ. Київ : Державне видавництво художньої літератури, 1956. 555 с.
Словник української мови : в 11 т. Т. 3 : В–Ж / гол. ред. І.К. Білодід. Київ : Наукова думка, 1972. 840 с.
Степаненко Н. Юліуш Словацький «Яко чоловік і поет» у візії Олени Пчілки (за сторінками часопису «Рідний Край»). Рідний край. 2012. № 1 (26). С. 253–256.
Леся Українка. Усі твори в одному томі. Київ ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2008. 1376 с.
Wiedźma. Narodowe Centrum Kultury. Kategorie: etymologia, semantyka, ludzie. URL: https://www.nck.pl/projekty-kulturalne/projekty/ojczysty-dodaj-do-ulubionych/ciekawostki-jezykowe/wiedzma (data złożenia wniosku: 08.08.2024).