СТОРІТЕЛІНГ У ФОРМУВАННІ ПУБЛІЧНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Анотація

У зв’язку з пошуками нестандартних методів, прийомів і засобів навчання публічного мовлення звертаємося до сторітелінгу, який є одним із потужних інструментів процесу формування усномовленнєвих умінь і навичок. У статті розглядається проблема практичного застосування сторітелінгу під час формування публічного мовлення. Здійснено аналіз публікацій про використання сторітелінгу під час навчання учнів усного мовлення. Серед найменувань (засіб, підхід, технологія, комунікаційний тренд, всепредметний метод, прийом тощо) науково обґрунтованим і точним є визначення його як методу. Зосереджено увагу на застосуванні методу сторітелінг із дотриманням структури наративу як творчої розповіді за змістом текстів художньої літератури, вербально описаною чи природною ситуацією, картиною, побаченим чи почутим, що сприяє успішному створенню власних історій. Визначено нестандартність використання сторітелінгу, приналежність до усномовленнєвих інформаційно-ігрових вправ, виконанню яких передує пригадування матеріалу про типи мовлення, зосередженню уваги на структурі розповіді (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка), на основних елементах сюжету оповіді (головні герої, конфлікти, середовище, низка подій тощо). Вказано на спрямування роботи вчителя над виробленням умінь учнів логічно й цікаво подавати інформацію, володіти правильною інтонацією, модуляцією голосу, дотримуватися мовних норм, засобів логіко-емоційної виразності, показників мовленнєвої культури; створювати емоційні наративи характеристики образів персонажів, ефективного використання метафори, порівняння, що вражають мистецтвом розповіді історій. З’ясовано, що формування умінь методом сторітелінг зацікавили старшокласників, які створювали вражаючі публічні тексти-розповіді й успішно їх виголошували їх перед авдиторією.