НОВЫЕ РАКУРСЫ ПЬЕСЫ МАКСИМА ГОРЬКОГО «НА ДНЕ»
Ключові слова:
історія російської літератури ХХ ст., драматургія, М. Горький, п’єса «На дні», філософська структура, система образівАнотація
У статті запропоновано сучасний погляд на розуміння філософської та ідейної сутності та композиційної структури п’єси М. Горького «На дні». Показано, що в підґрунтя конфлікту п’єси покладено не антиномія понять «правда ↔ брехня», «істина ↔ співчуття», «гуманізм справжній і уявний», а ступінчата тріада горьківських уявлень про становлення Людини (за Горьким, Горда Людина): «язичництво → християнство → “нова філософія”». Простежується, як від диких язичників, людей-звірів (за Платоном), через релігійне вірування в єдиного Бога (Христа,) герої Горького піднімаються на найвищу сходинку еволюційної драбини — до «нової філософії» Гордої Людини (слідом за Ніцше).Доведено, що система персонажів п’єси Горького розпадається на три умовні групи, кожна з яких увиразнює певний етап втілення горьківського олюднення.Підчас аналізу п’єси висловлюється припущення про те, хто насправді вбив господаря нічліжки Костильова і пропонується інтерпретація «двозначної» фінальної фрази п’єси.
Посилання
Горький М. На дне // Горький М. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1986. – С. 890–951.
Тихонов А. Н., Бояринова Л. З., Рыжкова А. Г. Словарь русских личных имен. – М.: Школа-пресс, 1995. – 736 с.
Традиция платонизма // Философское антиковедение и классическая традиция. – 2014. – Т. 8. – Вып. 1. – С. 7–135.
