ЛІНГВІСТИЧНІ ЧИННИКИ ВІРАЛЬНОСТІ ЦИФРОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2307-1222.2026-61-7

Ключові слова:

віральність, цифрова комунікація, лінгвістичні механізми, фонологія, морфологія, семантика, прагматика, словотворення

Анотація

У статті досліджуються лінгвістичні механізми, що сприяють віральності висловлювань у сучасній цифровій комунікації, зосереджуючись на тому, як специфічні фонологічні, морфологічні, семантичні та прагматичні ознаки впливають на швидке поширення та високу відтворюваність мовних одиниць в онлайн-середовищі. Доведено, що віральність не є випадковим процесом, а зумовлюється лінгвістичними патернами, які підвищують запам’ятовуваність, когнітивну виразність, емоційний резонанс і залученість користувачів. Стаття висвітлює роль фонологічних характеристик, зокрема алітерації, рими, ритму та звукової символіки, які формують акустичні патерни, легкі для сприйняття, запам’ятовування та відтворення. Морфологічні механізми підтримують віральність, даючи змогу користувачам утворювати нові форми на основі вже наявних і впізнаваних моделей. Такі утворення стимулюють масштабну варіативність та адаптацію, перетворюючи мовні одиниці на гнучкі елементи, здатні широко циркулювати у цифровому просторі. Семантичні властивості віральних висловів сприяють їхній здатності функціонувати в різних контекстах серед різноманітних аудиторій. Прагматичні чинники створюють умови для їх стрімкого поширення. Окрім суто лінгвістичних аспектів, у статті розглянуто віральність у ширшому цифровому екосередовищі. Алгоритми соціальних мереж, культура участі, мультимодальна інтеграція та транснаціональні комунікативні практики істотно впливають на життєвий цикл віральних висловів. Взаємодія між мовною формою та цифровою інфраструктурою зумовлює гібридний механізм поширення, за якого мова постає водночас культурним артефактом і технологічним продуктом. Отримані результати підкреслюють динамічний і адаптивний характер онлайн-мови, демонструючи, як лінгвістичні інновації слугують і відображенням, і рушієм сучасної цифрової культури. Визначаючи структурні, функціональні та соціокультурні засади віральності, стаття сприяє глибшому розумінню мовних змін у цифрову епоху та пропонує основу для подальших досліджень механізмів створення, циркуляції та глобального поширення віральних висловів.

Посилання

Воробець О. Мовний аспект сленгової лексики в українських і польських соцмережах. Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Слово. 2024. № 19(71). С. 193–204. DOI: https://doi.org/10.31471/2304-7402-2024-19(71)-193-204

Aleksic A. Algospeak: How Social Media Is Transforming the Future of Language. 2005. 256 р.

Aronoff M. Word Formation in Generative Grammar. MIT Press, 1976. 145 р.

Gaynullina L.F. Language in the Age of Virality: How Internet Communication Accelerates Neologism Formation. New Modern Researchers: Modern Proposals and Solutions. 2025. № 2(10). Р. 46–49. URL: https://incop.org/index.php/new/article/view/2137

Jackendoff R. The Architecture of the Language Faculty. Cambridge, MA: MIT Press, 1977. 340 р.

Meylan S.C., Griffiths T.L. Word forms – not just their lengths – are optimized for efficient communication. Computer Science. 2017. P. 1–16. DOI: https://doi.org/10.48550/arXiv.1703.01694.

Sarwar M., Ramzan R.M., Memon R., Rehman Z. The Linguistic Impact of Social Media: a Thematic Analysis of Language Change in the Digital Age. Journal of Applied Linguistics and TESOL (JALT). 2025. № 8 (4). Р. 925–936. DOI: https://doi.org/10.63878/jalt1427

Shifman L. Memes in Digital Culture. Massachusetts Institute of Technology. 2014. 211 р.

Stepaniuk K., Jarosz K. Persuasive linguistic tricks in social media marketing communication. PLoS One. 2021. № 1. 16(7). DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0253983

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-10

Номер

Розділ

ФІЛОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ