КОЛИ КОХАННЯ ЗУСТРІЧАЄ СМЕРТЬ: ВІДТІНКИ ДОРОСЛІШАННЯ У РОМАНІ А. Д’АВЕНІA «БІЛА, ЯК МОЛОКО, ЧЕРВОНА, ЯК КРОВ»
DOI:
https://doi.org/10.32782/2307-1222.2026-61-8Ключові слова:
модус радості, педагогічний роман, підліток, кольористика, дидактизм, інтертекстуальність, інтермедіальністьАнотація
Статтю присвячено дослідженню роману А. д’Авеніа «Біла, як молоко, червона, як кров», де письменник зобразив процес дорослішання підлітка у критичний момент його життя (смерть коханої дівчини від лейкемії). Виокремлено компоненти світу підлітковості: буття-у-школі, буття-у-сім’ї, буття-у-собі. Акцентовано, що важливими складниками моделювання світу підлітковості є оповідь від першої особи Лео та діалогічність, що сприяє процесу пізнання істини і сенсу буття через дискусію проблем «кохання – життя – смерть» із учителем, батьками, друзями. Отже, Лео виступає «медіумом» між підлітками та їхніми батьками, даючи змогу побачити проблему ніби зсередини. Особоцентричність (зосередження на пізнанні своєї самості підлітком) становить композиційний центр роману. Підкреслено гіперболізацію емоційного переживання кохання та уразливу свідомість на етапі переходу до дорослішання, що транслюється у тексті кольористикою. Установлено, що життя головного персонажа Лео має два полюси: біле (нудьга, школа) і червоне (кохання, життя) у поєднанні з блакитним (дружба). Визначено атрибути «радості-попри-все», як-от руде волосся Беатріче та ін. Акцентовано на значущості інтертекстуальних (Данте і Беатріче та ін.) та інтермедіальних паралелей для поглиблення авторської інтенції життєствердної позиції «червоного». Констатовано, що світ підлітковості, попри всі випробування коханням і смертю, набуває «радісного червоного» у трактуванні А. д’Авеніа; модус радості видозмінюється, проте залишається домінуючим. Італійського письменника А. д’Авеніа диференціюємо як автора-посеред-підлітковості, оскільки він присвятив своє життя навчанню дітей та волонтерству, звідси у романі прослідковується його обізнаність із проблемою підлітків ХХІ ст. Його роман «Біла, як молоко, червона, як кров», що можемо класифікувати як педагогічний, спрямований як на підлітків, так і на дорослу авдиторію.
Посилання
Качак Т. Тенденції розвитку української прози для дітей та юнацтва початку ХХІ ст. : монографія. Київ : Академвидав, 2018. 352 с.
Кохан Р. Символіка дитинства в художньому світі роману Юстейна Ґордера «Помаранчева дівчинка». Збірник наукових праць Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Серія «Філологічні науки». 2016. Вип. 23. С. 91–97.
Кохан Р. «Як воно: «отримати в подарунок увесь світ?»: поетологічне розгадування РАДІСНОЇ головоломки : монографія. Одеса : Гельветика, 2020. 320 с.
Тичініна А., Нікоряк Н. Екзистенціали самотності в романі Д. Овенс «Там, де співають раки». Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія. 2024. Вип. 2(12). С. 89–94, DOI: https://doi.org/10.32689/
maup.philol.2024.2.14
Огар Е. Дитяча книга: проблеми видавничої підготовки. Львів : Аз-Арт, 2003. 160 c.
D’Avenia A. Bianca come il latte, rossa come il sangre. Mondadori, 2010. 255 p. URL: alessandro-davenia-bianca-come-il-latte-rossa-come-il-sangue1.pdf
Мatsevko-Bekerska L.V. Narrator in the artistic world : the cognitive projections. Vectors of the development of philological sciences at the modern stage: collective monograph / Andreichuk N., Babelyuk О., Bialyk V., Ivanchenko М., etc. Lviv-Torun : Liha-Pres, 2019. P. 134–156.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.







