ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНИЙ АНАЛІЗ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА КИТАЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУР

Анотація

У статті здійснено порівняльно-історичний аналіз розвитку англійської та китайської літератур як двох самобутніх, історично тривалих і водночас типологічно зіставних культурних традицій Заходу й Сходу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю подолання ізольованого вивчення національних літератур та розширення теоретичних засад порівняльного літературознавства в умовах глобалізації гуманітарного знання й активізації міжкультурного діалогу. Метою статті постало виявлення спільних і відмінних тенденцій еволюції англійської та китайської літератур, особливостей їх жанрово-стильового розвитку, а також визначення ролі історичних, філософських і соціокультурних чинників у формуванні художнього мислення. У дослідженні використано порівняльно-історичний, типологічний і культурологічний методи, що дало змогу простежити ключові етапи становлення та трансформації обох літературних традицій від ранніх форм до сучасних явищ. Установлено, що англійська література еволюціонувала від усної героїчної традиції та релігійних наративів до утвердження індивідуального авторства, психологічної реалістичності й жанрової різноманітності, тоді як китайська література тривалий час зберігала канонічність, морально-дидактичну спрямованість і тісний зв’язок із філософськими системами конфуціанства, даосизму та буддизму. Водночас виявлено спільні закономірності розвитку, зокрема зміну жанрових домінант, посилення ролі прози, зростання значення соціальної проблематики та активну взаємодію літератури з суспільно-історичним контекстом. Доведено, що порівняльний аналіз англійської та китайської літератур сприяє глибшому розумінню універсальних принципів літературного процесу, розкриває потенціал міжкультурного підходу та підтверджує ефективність компаративістики як важливого напряму сучасних гуманітарних досліджень. Отримані результати можуть бути використані у подальших наукових розвідках з історії світової літератури, порівняльного літературознавства та теорії міжкультурної комунікації.