«…ДИВИТИСЯ НА СВІТ, ЯК ДИТИНА»: РОМАН ЗАВАДОВИЧ – ДОСЛІДНИК ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ДІТЕЙ

Анотація

У статті розглянуто особливості бачення Р. Завадовича концепції літератури для дітей та юнацтва. На матеріалі мемуарних текстів та публікацій Р.Завадовича зауважено суттєвість україноцентричних чинників, психолого-педагогічних аспектів та значення в розвитку емоційного інтелекту. Підкреслено актуальний характер статті «Наказ хвилини» (1948), в якій акцентується на важливості літератури для дітей та молоді в таборових умовах української діаспори. Наголошується, що публікація «Проблеми дитячої літератури» (1949) має багатоаспектну мету: висвітлення основних етапів розвитку літератури для дітей і молоді, з’ясування важливих методологічних питань, які часто передбачають синтетичне вирішення, а також зосередження на актуальних проблемах. Звернено увагу, що насамперед Р. Завадович розглянув фольклорне походження літератури для дітей та юнацтва, простежив, як змінювалися погляди на дитину та її духовні потреби в Західній Європі, окреслив культурно-історичні закономірності розвитку дитячої літератури у світі, закцентував на багатстві жанрів, важливості ілюстрації та музики. Досліджено, що осібну увагу автор присвятив з’ясуванню особливостей сприйняття художнього твору дорослими та дітьми з урахуванням вікових психологічних особливостей, важливих у формуванні лектури. Підкреслено висновок Р. Завадовича, що книжка для дітей і молоді є однією з морально-духовних основ нації. В аналізі другої частини статті висвітлено особливості ретроспективного погляду на етапи розвитку української літератури для дітей та юнацтва, починаючи зі середини ХІХ ст. до періоду в діаспорі. Розглянуто дослідницьке бачення таких проблем, як значення дитячої періодики, роль ілюстрацій у дитячій книжці, завдання музичних творів для дітей, важливість літературної критики. Наголошується, що особливу увагу Р. Завадович приділив значенню української дитячої книжки в діаспорі, видавничій діяльності «Об’єднання Працівників Дитячої Літератури». Закцентовано на методологічному характері статті «Майбутнє належить дітям» (1965). Зауважено розвиток думки Б. Лепкого про те, що дитяча та юнацька література формує майбутнього читача літератури для дорослих. Окреслено вимоги Р. Завадовича щодо професійних якостей письменника, який творить для дітей, зокрема осягнення світовідчування та психіки дитини, використання художніх формам і засобів, органічних для дитини, виняткова відповідальність за зміст.