МОТИВ vs МОТИВ ЯК ІНТЕРДИСЦИПЛІНАРНИЙ ФЕНОМЕН ТА ФІЛОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА
DOI:
https://doi.org/10.25128/2304-1222.20.50.04Ключові слова:
мотив, текст, текстотворення, лінгвальний маркер, смисл, опозиціяАнотація
Стаття репрезентує новий виток осмислення диз’юнктивної опозиції термінів, яку утворюють мотив як аспект текстового наративу та мотив як волютивний феномен. Відповідно окреслюється традиційне літературознавче трактування мотиву як елемента оповіді та смислового повтору й актуалізується мовознавчий потенціал мотиву як психологічного конструкта, в контексті якого мотив розглядається як етап породження тексту та лінгвістична семантико-прагматична текстова категорія. На цьому тлі пропонується інтегроване представлення виділених літературознавчої та лінгвістичної категорій засобом їх усвідомлення у привативній та еквіполентній опозиціях. У результаті розглянутий під лінгвістичним радикалом мотив як оповідний феномен визначається як предикативно організована одиниця оповіді, смисловий повтор у тексті, що в семіотичному плані матеріального втілення корелює з використанням системи семантичних, синтаксичних та прагматичних лінгвальних засобів означування. З іншого боку, імплантована в площину літератури лінгвістична категорія мотиву конкретизується як пов’язаний з особистістю автора (наратора), авторською манерою й типом письма позамовленнєвий феномен, що стосується маркованого лінгвальними корелятами психологічного боку текстотворення як аспекту мовленнєвої діяльності та усвідомлюється як імпульс до створення тексту. Врешті, окреслені в еквіполентній опозиції спільні ознаки літературознавчої та лінгвістичної категорій формують перспективу для осмислення мотиву як власне філологічного феномена, сутність якого становлять лінгвально марковані, зумовлені певною ситуацією усвідомлені чи неусвідомлені стани автора (наратора), в яких актуалізуються пов’язані з особистісними смислами моделі мислення, що слугують розгортанню сюжету й повторюються в парадигмі текстів певного автора, типу письма, літературного напряму, епохи. Загалом же застосований інтегральний підхід увиразнює ситуацію зустрічного руху, який сьогодні переживають літературознавство й лінгвістика.
Посилання
Бахтин, М. М. (1986), К философии поступка. В: Бахтин М. М. Философия и социология науки и техники. Ежегодник 1984–1985. Москва. 80–160 [Bakhtin M. M. (1986), K filosofii postupka. V: Bakhtin, M. M. Filosifiya i sotsiologiya nauki i tekhniki. Ezhegodnik 1984–1985. Moskva. 80–160].
Бацевич, Ф. (2019), Нариси з теорії тексту. Львів [Batsevich, F. (2019), Narisi z teoriyi tekstu. Lviv].
Бацевич, Ф. С. (2004), Основи комунікативної лінгвістики. Київ [Batsevich, F. S. (2004), Osnovi komunikativnoyi linhvistiki. Kiyiv].
Бацевич, Ф. С. (2006), Філософсько-методологічні засади сучасної лінгвістики: спроба обґрунтування. Мовознавство. №6. 33−40 [Batsevich, F. S. (2006), Filosofs’ko-metodolohichni zasadi suchasnoyi linhvistiki: sproba onhruntuvannya. Movoznavstvo. No 6. 33−40].
Бацевич, Ф., Кочан, І. (2016), Лінгвістика тексту. Львів [Batsevich, F., Kochan, I. (2016), Linhvistika tekstu. Lviv].
Веселовский, А. (2010), Избранное: Историческая поэтика. Санкт-Петербург [Veselovskiy, A. (2010), Izbrannoe: Istorichaskaya poetika. Санкт-Петербург].
Выготcкий, Л. С. (1956), Мышление и речь: психологические исследования. Москва [Vigotskiy, L. S. (1956), Mishlenie i rech: psikhologicheskie issledovaniya. Moskva].
Гаспаров, Б. М. (1993), Литературные лейтмотивы. Москва [Gasparov, B. M. (1993), Literaturnie leytmotivi. Moskva].
Гуссерль, Э. (2001), Логические исследования. Т. II (1). В: Гуссерль, Э. Собрание сочинений. Т. 3 (1). Москва [Husserl, E. (2001), Logicheskie issledovaniya. Т. II (1). V: Husserl, E. Sobranie sochineniy. T. 3 (1). Moskva].
Дымарский, М. Я. (2006), Проблемы текстообразования и художественный текст: На материале русской прозы ΧIΧ–ΧΧ вв. Москва [Dimarskiy, M. Ya. (2006), Problemi tekstoobrazovaniya i khudozhestvenniy tekst: Na materiale russkoy prozi ΧIΧ–ΧΧ vv. Moskva].
Жирар, Р. (2000), Насилие и священное. Москва [Girard, R (2000), Nasilie i svyasshennoe. Moskva].
Жирар, Р. (2010), Козел отпущения. Санкт-Петербург [Girard, R (2010), Kozel otpussheniya. Sankt-Peterburg].
Заоборна, М. (2019), Дихотомія «Смисл –Текст» в екстраполяції на мотив як лінгвістичну текстову категорію. Вісник Львівського університету. Серія Філологічна. Вип. 70. 154–167 [Zaoborna, M. (2019), Dikhotomiya «Smisl –Tekst» v ekstrapolatsiyi na motiv yak linhvistichnu tekstovu katehoriyu. Visnik Lvivs’koho universitetu. Seriya Filolohichna. Vip. 70. 154–167].
Заоборна, М. С. (2018а), Комунікативно-прагматичні параметри мотивності як аспекту змістової організації тексту. Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Харків. Вип. 48. 153–161 [Zaoborna, M. S. (2018а), Komunikativno-prahmatichni parametri motivnosti yak aspektu zmistovoyi orhanizatsiyi tekstu. Linhvistichni doslidzhennya: Zbirnik naukovikh prats’ KhNPU im. H. S. Skovorodi. Kharkiv. Vip. 48. 153–161].
Заоборна, М. С. (2018б), Лінгвопрагматичні параметри мотивної структури тексту Олеся Гончара «Твоя зоря». Наукові записки ТНПУ ім. Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. Тернопіль. Вип. 49. 37–52 [Zaoborna, M. S. (2018б), Linhvoprahmatichni parametri motivnoyi strukturi tekstu Olesya Honchara «Tvoya zorya». Naukovi zapiski TNPU im. Volodimira Hnatyuka. Seriya: Literaturoznavstvo. Ternopil’. Vip. 49. 37–52].
Ильин Е. П. (2000), Мотивация и мотивы. Санкт-Петербург [Ilyim E. P. (2000), Motivatsiya i motivi. Sankt-Peterburg].
Касперський Е. (2008), Література. Теорія. Методологія. В: Література. Теорія. Методологія, під ред. Д. Уліцької. Київ. 9–37 [Kasperski E. (2008), Literatura. Teoriya. Metodolohiya. V: Literatura. Teoriya. Metodolohiya, pid red. D. Ulickoyi. Kiyiv. 9–37].
Красных, В. В. (2001), Основы психолингвистики и теории коммуникации: курс лекций. Москва [Krasnikh, В. В. (2001), Osnovi psikholingvistiki i teorii kommunikatsii: kurs lektsiy. Moskva].
Кубрякова, Е. С. (1991), Модели порождения речи и главные отличительные особенности речепорождающего процесса. В: Человеческий фактор в языке: Язык и порождение речи. Москва. 21–81 [Kubryakova, E. S. (1991), Modeli porozhdeniya rechi i glavnie otlichitel’nie osobennosti recheporozhdayusshego protsessa. V: Chelovecheskiy faktor v yazike: Yazik i porozhdeniye rechi. Moskva. 21–81].
Кузьменко, О. (2018), Драматичне буття людини в українському фольклорі (період Першої та Другої світових воєн): монографія. Львів. 196–236 [Kuz’menko, О. (2018), Dramatichne buttya lyudini v ukrayins’komu folklori (period Pershoyi ta Druhoyi svitovikh voyen): monohrafiya. Lviv. 196–236].
Кушнірова, Т. В. (2004), Мотив як літературознавча категорія: ознаки і типологія. Вісник ПДПУ ім. В. Г. Короленка. Полтава. Вип. 1 (34). 3–11 [Kushnirova, T. V. (2004), Motiv yak literaturoznavcha katehoriya: oznaki i tipolohiya. Visnik PDPU im. V. H. Korolenka. Poltava. Vip. 1 (34). 3–11].
Лабащук, О. (2013), Продуктивність категорії мотиву для структурно-семантичного дослідження сучасного натального наративу. Матеріали до української етнології. Київ. Вип. 12. 136–141 [Labashchuk, О. (2013), Produktivnist’ katehoriyi motivu dla strukturno-semantichnoho doslidzhennya suchasnoho natal’noho narativu. Materiali do ukrayins’koyi etnolohiyi. Kiyiv. Vip. 12. 136–141].
Леонтьев, А. А. (1998), Порождение речи. Лингвистический энциклопедический словарь. Москва. 836–837 [Leontyev, А. А. (1998), Porozhdeniye rechi. Lingvisticheskiy entsiklopedicheskiy slovar’. Moskva. 836–837].
Леонтьев, А. А. (2010), Психолингвистические единицы и порождение речевого высказывания. Москва [Leontyev, А. А. (2010), Psikholingvisticheskie edinitsi i porozhdenie rechevogo viskazivaniya. Moskva].
Леонтьев, А. Н. (1971), Потребности, мотивы и эмоции. Москва [Leontyev, А. N. (1971), Potrebnosti, motivi i emotsii. Moskva].
Літературознавчий словник-довідник (2007), за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. Київ [Literaturoznavchiy slovnik-dovidnik (2007), za red. R. T. Hromyaka, Yu. І. Kovaliva, V. І. Teremka. Kiyiv].
Мельчук, И. А. (1974), Опыт теории лингвистических моделей «Смысл→Текст». Москва [Mel’chuk, I. A. (1974), Opit teorii kingwisticheskikh modeley «Smisl→Tekst». Moskva].
Музыка (1998), Музыка. Большой энциклопедический словарь, (гл. ред.) Г. В. Келдыш. Москва [Muzika. Bol’shoy entsiklopedicheskiy slovar’ (1998), (gl. red.) G. V. Keldish. Moskva].
Неклюдов, С. Ю. (2004), Мотив и текст. Языки культуры: семантика и грамматика. К 80-летию со дня рождения академика Никиты Ильича Толстого (1923–1996). Москва. 236–247 [Neklyudov, S. Yu. (2004), Motiv i tekst. Yaziki kul’turi: semantika i grammatika. K 80-letiyu so dnya rozhdeniya akademika Nikiti Ilyicha Tolstogo (1923–1996). Moskva. 236–247].
Нестеренко, В. Г. (1995), Вступ до філософії: онтологія людини. Київ [Nesterenko, V. H. (1995), Vstup do filosofiyi: ontolohiya lyudini. Kiyiv].
Паві, П. (2006), Словник театру. Львів [Pavis, P. (2006), Slovnik teatru. Lviv].
Поліщук, О. П. (2007), Художнє мислення: естетико-культурологічний дискурс. Київ [Polishchuk, О. P. (2007), Khudozhnye mislennya: estetiko-kul’turolohichniy diskurs. Kiyiv].
Путилов, Б. Н. (1975), Мотив как сюжетообразующий элемент. В: Типологические исследования по фольклору: сборник статей памяти В. Я. Проппа. Москва. 141–155 [Putilov, B. N. (1975), Motiv kak syuzhetoobrazuyusshiy element. V: Tipologicheskie issledovaniya po folkloru: sbornik statey pamyati V. Ya. Proppa. Moskva. 141–155].
Путилов, Б. Н. (1988), Героический эпос и действительность. Ленинград [Putilov, B. N. (1988), Geroicheskiy epos i deystvitel’nost’. Leningrad].
Роменець, В. А. (1971), Психологія творчості. Київ [Romenets’, V. A. (1971), Psikholohiya tvorchosti. Kiyiv].
Сапогова, Е. Е. (2004), Поэтика автобиографии: к анализу мотивов субъективных нарративов в психологическом консультировании. В: Развивающийся человек в пространстве культуры. Психология гуманитарного знания, под ред. Е. Е. Сапоговой. Тула. 227–233 [Sapogova, Е. Е. (2004), Poetika avtobiografii: k analizu motivov subyektuvnikh narrativov v psikhologicheskom konsul’tirovanii. V: Razvivayusshiysya chelovek v prostranstve kulturi. Psikhologiya gumanitarnogo znaniya, pod red. Е. Е. Sapogovoy. Tula. 227–233].
Сидоров, Е. В. (2019), Онтология дискурса. Москва [Sidorov, Е. V. (2019), Ontologiya diskursa. Moskva].
Силантьев, И. (2002), Мотив как проблема нарратологии. Критика и семиотика. Вып. 5. 32–60 [Silantyev, I. (2002), Motv kak problema narratologii. Kritika i semiotika. Vip. 5. 32–60].
Силантьев, И. В. (1999), Теория мотива в отечественном литературоведении и фольклористике. Новосибирск [Silantyev, I. V. (1999), Teoriya motiva v otechestvennom literaturovedenii i folkloristike. Novosibirsk].
Скафтымов, А. П. (1972), Тематическая композиция романа «Идиот». В: Скафтымов, А. П. Нравственные искания русских писателей: статьи и исследования о русских классиках. Москва. 23–87 [Skaftimov А. P. (1972), Tematicheskaya kompozitsiya romana «Idiot». V: Skaftimov А. P. Nravstvennie iskaniya russkikh pisateley: statyi i issledovaniya o russkikh klassikakh. Moskva. 23–87].
Словник української мови (1973), Київ 1970–1980. Т. 4 [Slovnik ukrayins’koyi movi (1973), Kiyiv 1970–1980. T. 4].
Смирнова, Н. М. (2017), Смысл и творчество. Москва [Smirnova, N. M. (2017), Smisl i tvorchestvo. Moskva].
Тарабакина, А. К. (2012), Языковые средства имплементации мотива: аутопопоэтический аспект: автореф. дисс. … канд. филол. наук. Барнаул [Tarabakina, A. K. (2012), Yazikovie sredstva implementatsii motiva: autopoeticheskiy aspekt: avtoref. diss. … kand. filol. nauk. Barnaul].
Ткачук, О. М. (2002), Наратологічний словник. Тернопіль [Tkachuk, О. M. (2002), Naratolohichniy slovnik. Ternopil’].
Шалыгина, С. Г. (2012), Понятие мотив и его интерпретация в теории литературы и музыке. Социально-экономические явления и процессы. №1 (035). 250–254 [Shaligina, S. G. (2012), Ponyatie motiv i ego interpretatsiya v teorii literaturi i muzike. Sotsial’no-ekonomicheskie yavleniya i prorsessi. No 1 (035). 250–254].
