МОТИВ vs МОТИВ ЯК ІНТЕРДИСЦИПЛІНАРНИЙ ФЕНОМЕН ТА ФІЛОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА
DOI:
https://doi.org/10.25128/2304-1222.20.50.04Keywords:
motif, motive, text, text creation, lingual marker, sense, oppositionAbstract
The article represents a new wave of contemplations of the disjunctive terms opposition, which is created by the motif as an aspect of the textual narrative and the motive as a volitional phenomenon. Accordingly, the traditional literary interpretation of the motif as an element of narrative and meaning-semantic repetition has been outlined and the linguistic potential of the motive as a psychological construct has been singled out, in the context of which the motive is considered as a text generation stage and linguistic semantic-pragmatic textual category. Against this background, the integrated representation of the selected literary and linguistic categories has been proposed, by means of understanding them in the privative and equipollent oppositions. As a result, the linguistically marked motif is considered as a narrative phenomenon and defined as a predicatively organized unit of the narrative, meaning- semantic repetition in the text, which in semiotic terms of material embodiment correlates with the use of the system of semantic, syntactic and pragmatic lingual means of signification. On the other hand, the linguistic category of motive implanted in the domain of literature is specified as a nonverbal phenomenon related to the personality of the author (narrator), author's manner and type of writing, relates to the marked by lingual correlates psychological side of text creation being referred as an aspect of speech activity and is perceived as an impulse to text creation. Finally, the outlined in the equipollent opposition common features of literary and linguistic categories form a perspective for understanding the motive as a philological phenomenon, the essence of which is formed by linguistically marked, conditioned by a certain situation conscious or unconscious states of the author (the narrator), in which models of thinking related to personal meanings are actualized, which serve to unfold the plot and are repeated in the paradigm of texts of a certain author, type of writing, literary direction, epoch. Overall, the applied integral approach emphasizes the situation of the oncoming movement which current literary studies and linguistics are believed to be experiencing.
References
Бахтин, М. М. (1986), К философии поступка. В: Бахтин М. М. Философия и социология науки и техники. Ежегодник 1984–1985. Москва. 80–160 [Bakhtin M. M. (1986), K filosofii postupka. V: Bakhtin, M. M. Filosifiya i sotsiologiya nauki i tekhniki. Ezhegodnik 1984–1985. Moskva. 80–160].
Бацевич, Ф. (2019), Нариси з теорії тексту. Львів [Batsevich, F. (2019), Narisi z teoriyi tekstu. Lviv].
Бацевич, Ф. С. (2004), Основи комунікативної лінгвістики. Київ [Batsevich, F. S. (2004), Osnovi komunikativnoyi linhvistiki. Kiyiv].
Бацевич, Ф. С. (2006), Філософсько-методологічні засади сучасної лінгвістики: спроба обґрунтування. Мовознавство. №6. 33−40 [Batsevich, F. S. (2006), Filosofs’ko-metodolohichni zasadi suchasnoyi linhvistiki: sproba onhruntuvannya. Movoznavstvo. No 6. 33−40].
Бацевич, Ф., Кочан, І. (2016), Лінгвістика тексту. Львів [Batsevich, F., Kochan, I. (2016), Linhvistika tekstu. Lviv].
Веселовский, А. (2010), Избранное: Историческая поэтика. Санкт-Петербург [Veselovskiy, A. (2010), Izbrannoe: Istorichaskaya poetika. Санкт-Петербург].
Выготcкий, Л. С. (1956), Мышление и речь: психологические исследования. Москва [Vigotskiy, L. S. (1956), Mishlenie i rech: psikhologicheskie issledovaniya. Moskva].
Гаспаров, Б. М. (1993), Литературные лейтмотивы. Москва [Gasparov, B. M. (1993), Literaturnie leytmotivi. Moskva].
Гуссерль, Э. (2001), Логические исследования. Т. II (1). В: Гуссерль, Э. Собрание сочинений. Т. 3 (1). Москва [Husserl, E. (2001), Logicheskie issledovaniya. Т. II (1). V: Husserl, E. Sobranie sochineniy. T. 3 (1). Moskva].
Дымарский, М. Я. (2006), Проблемы текстообразования и художественный текст: На материале русской прозы ΧIΧ–ΧΧ вв. Москва [Dimarskiy, M. Ya. (2006), Problemi tekstoobrazovaniya i khudozhestvenniy tekst: Na materiale russkoy prozi ΧIΧ–ΧΧ vv. Moskva].
Жирар, Р. (2000), Насилие и священное. Москва [Girard, R (2000), Nasilie i svyasshennoe. Moskva].
Жирар, Р. (2010), Козел отпущения. Санкт-Петербург [Girard, R (2010), Kozel otpussheniya. Sankt-Peterburg].
Заоборна, М. (2019), Дихотомія «Смисл –Текст» в екстраполяції на мотив як лінгвістичну текстову категорію. Вісник Львівського університету. Серія Філологічна. Вип. 70. 154–167 [Zaoborna, M. (2019), Dikhotomiya «Smisl –Tekst» v ekstrapolatsiyi na motiv yak linhvistichnu tekstovu katehoriyu. Visnik Lvivs’koho universitetu. Seriya Filolohichna. Vip. 70. 154–167].
Заоборна, М. С. (2018а), Комунікативно-прагматичні параметри мотивності як аспекту змістової організації тексту. Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Харків. Вип. 48. 153–161 [Zaoborna, M. S. (2018а), Komunikativno-prahmatichni parametri motivnosti yak aspektu zmistovoyi orhanizatsiyi tekstu. Linhvistichni doslidzhennya: Zbirnik naukovikh prats’ KhNPU im. H. S. Skovorodi. Kharkiv. Vip. 48. 153–161].
Заоборна, М. С. (2018б), Лінгвопрагматичні параметри мотивної структури тексту Олеся Гончара «Твоя зоря». Наукові записки ТНПУ ім. Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. Тернопіль. Вип. 49. 37–52 [Zaoborna, M. S. (2018б), Linhvoprahmatichni parametri motivnoyi strukturi tekstu Olesya Honchara «Tvoya zorya». Naukovi zapiski TNPU im. Volodimira Hnatyuka. Seriya: Literaturoznavstvo. Ternopil’. Vip. 49. 37–52].
Ильин Е. П. (2000), Мотивация и мотивы. Санкт-Петербург [Ilyim E. P. (2000), Motivatsiya i motivi. Sankt-Peterburg].
Касперський Е. (2008), Література. Теорія. Методологія. В: Література. Теорія. Методологія, під ред. Д. Уліцької. Київ. 9–37 [Kasperski E. (2008), Literatura. Teoriya. Metodolohiya. V: Literatura. Teoriya. Metodolohiya, pid red. D. Ulickoyi. Kiyiv. 9–37].
Красных, В. В. (2001), Основы психолингвистики и теории коммуникации: курс лекций. Москва [Krasnikh, В. В. (2001), Osnovi psikholingvistiki i teorii kommunikatsii: kurs lektsiy. Moskva].
Кубрякова, Е. С. (1991), Модели порождения речи и главные отличительные особенности речепорождающего процесса. В: Человеческий фактор в языке: Язык и порождение речи. Москва. 21–81 [Kubryakova, E. S. (1991), Modeli porozhdeniya rechi i glavnie otlichitel’nie osobennosti recheporozhdayusshego protsessa. V: Chelovecheskiy faktor v yazike: Yazik i porozhdeniye rechi. Moskva. 21–81].
Кузьменко, О. (2018), Драматичне буття людини в українському фольклорі (період Першої та Другої світових воєн): монографія. Львів. 196–236 [Kuz’menko, О. (2018), Dramatichne buttya lyudini v ukrayins’komu folklori (period Pershoyi ta Druhoyi svitovikh voyen): monohrafiya. Lviv. 196–236].
Кушнірова, Т. В. (2004), Мотив як літературознавча категорія: ознаки і типологія. Вісник ПДПУ ім. В. Г. Короленка. Полтава. Вип. 1 (34). 3–11 [Kushnirova, T. V. (2004), Motiv yak literaturoznavcha katehoriya: oznaki i tipolohiya. Visnik PDPU im. V. H. Korolenka. Poltava. Vip. 1 (34). 3–11].
Лабащук, О. (2013), Продуктивність категорії мотиву для структурно-семантичного дослідження сучасного натального наративу. Матеріали до української етнології. Київ. Вип. 12. 136–141 [Labashchuk, О. (2013), Produktivnist’ katehoriyi motivu dla strukturno-semantichnoho doslidzhennya suchasnoho natal’noho narativu. Materiali do ukrayins’koyi etnolohiyi. Kiyiv. Vip. 12. 136–141].
Леонтьев, А. А. (1998), Порождение речи. Лингвистический энциклопедический словарь. Москва. 836–837 [Leontyev, А. А. (1998), Porozhdeniye rechi. Lingvisticheskiy entsiklopedicheskiy slovar’. Moskva. 836–837].
Леонтьев, А. А. (2010), Психолингвистические единицы и порождение речевого высказывания. Москва [Leontyev, А. А. (2010), Psikholingvisticheskie edinitsi i porozhdenie rechevogo viskazivaniya. Moskva].
Леонтьев, А. Н. (1971), Потребности, мотивы и эмоции. Москва [Leontyev, А. N. (1971), Potrebnosti, motivi i emotsii. Moskva].
Літературознавчий словник-довідник (2007), за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. Київ [Literaturoznavchiy slovnik-dovidnik (2007), za red. R. T. Hromyaka, Yu. І. Kovaliva, V. І. Teremka. Kiyiv].
Мельчук, И. А. (1974), Опыт теории лингвистических моделей «Смысл→Текст». Москва [Mel’chuk, I. A. (1974), Opit teorii kingwisticheskikh modeley «Smisl→Tekst». Moskva].
Музыка (1998), Музыка. Большой энциклопедический словарь, (гл. ред.) Г. В. Келдыш. Москва [Muzika. Bol’shoy entsiklopedicheskiy slovar’ (1998), (gl. red.) G. V. Keldish. Moskva].
Неклюдов, С. Ю. (2004), Мотив и текст. Языки культуры: семантика и грамматика. К 80-летию со дня рождения академика Никиты Ильича Толстого (1923–1996). Москва. 236–247 [Neklyudov, S. Yu. (2004), Motiv i tekst. Yaziki kul’turi: semantika i grammatika. K 80-letiyu so dnya rozhdeniya akademika Nikiti Ilyicha Tolstogo (1923–1996). Moskva. 236–247].
Нестеренко, В. Г. (1995), Вступ до філософії: онтологія людини. Київ [Nesterenko, V. H. (1995), Vstup do filosofiyi: ontolohiya lyudini. Kiyiv].
Паві, П. (2006), Словник театру. Львів [Pavis, P. (2006), Slovnik teatru. Lviv].
Поліщук, О. П. (2007), Художнє мислення: естетико-культурологічний дискурс. Київ [Polishchuk, О. P. (2007), Khudozhnye mislennya: estetiko-kul’turolohichniy diskurs. Kiyiv].
Путилов, Б. Н. (1975), Мотив как сюжетообразующий элемент. В: Типологические исследования по фольклору: сборник статей памяти В. Я. Проппа. Москва. 141–155 [Putilov, B. N. (1975), Motiv kak syuzhetoobrazuyusshiy element. V: Tipologicheskie issledovaniya po folkloru: sbornik statey pamyati V. Ya. Proppa. Moskva. 141–155].
Путилов, Б. Н. (1988), Героический эпос и действительность. Ленинград [Putilov, B. N. (1988), Geroicheskiy epos i deystvitel’nost’. Leningrad].
Роменець, В. А. (1971), Психологія творчості. Київ [Romenets’, V. A. (1971), Psikholohiya tvorchosti. Kiyiv].
Сапогова, Е. Е. (2004), Поэтика автобиографии: к анализу мотивов субъективных нарративов в психологическом консультировании. В: Развивающийся человек в пространстве культуры. Психология гуманитарного знания, под ред. Е. Е. Сапоговой. Тула. 227–233 [Sapogova, Е. Е. (2004), Poetika avtobiografii: k analizu motivov subyektuvnikh narrativov v psikhologicheskom konsul’tirovanii. V: Razvivayusshiysya chelovek v prostranstve kulturi. Psikhologiya gumanitarnogo znaniya, pod red. Е. Е. Sapogovoy. Tula. 227–233].
Сидоров, Е. В. (2019), Онтология дискурса. Москва [Sidorov, Е. V. (2019), Ontologiya diskursa. Moskva].
Силантьев, И. (2002), Мотив как проблема нарратологии. Критика и семиотика. Вып. 5. 32–60 [Silantyev, I. (2002), Motv kak problema narratologii. Kritika i semiotika. Vip. 5. 32–60].
Силантьев, И. В. (1999), Теория мотива в отечественном литературоведении и фольклористике. Новосибирск [Silantyev, I. V. (1999), Teoriya motiva v otechestvennom literaturovedenii i folkloristike. Novosibirsk].
Скафтымов, А. П. (1972), Тематическая композиция романа «Идиот». В: Скафтымов, А. П. Нравственные искания русских писателей: статьи и исследования о русских классиках. Москва. 23–87 [Skaftimov А. P. (1972), Tematicheskaya kompozitsiya romana «Idiot». V: Skaftimov А. P. Nravstvennie iskaniya russkikh pisateley: statyi i issledovaniya o russkikh klassikakh. Moskva. 23–87].
Словник української мови (1973), Київ 1970–1980. Т. 4 [Slovnik ukrayins’koyi movi (1973), Kiyiv 1970–1980. T. 4].
Смирнова, Н. М. (2017), Смысл и творчество. Москва [Smirnova, N. M. (2017), Smisl i tvorchestvo. Moskva].
Тарабакина, А. К. (2012), Языковые средства имплементации мотива: аутопопоэтический аспект: автореф. дисс. … канд. филол. наук. Барнаул [Tarabakina, A. K. (2012), Yazikovie sredstva implementatsii motiva: autopoeticheskiy aspekt: avtoref. diss. … kand. filol. nauk. Barnaul].
Ткачук, О. М. (2002), Наратологічний словник. Тернопіль [Tkachuk, О. M. (2002), Naratolohichniy slovnik. Ternopil’].
Шалыгина, С. Г. (2012), Понятие мотив и его интерпретация в теории литературы и музыке. Социально-экономические явления и процессы. №1 (035). 250–254 [Shaligina, S. G. (2012), Ponyatie motiv i ego interpretatsiya v teorii literaturi i muzike. Sotsial’no-ekonomicheskie yavleniya i prorsessi. No 1 (035). 250–254].
