ТАКСОНОМІЯ МАРКУВАННЯ АЛЮЗИВНИХ ОДИНИЦЬ

Анотація

У статті аналізуються види маркування алюзивних елементів у літературі британських авторів-модерністів. Метою статті є виокремлення експліцитних й імпліцитних маркерів розпізнавання алюзій у літературних текстах. До експліцитних маркерів ми віднесли курсив, капіталізацію (власні назви), варваризми, дужки, обірвані рядки, примітки. До імпліцитних – повтори (паралелізми, асонанс, алітерація), контрасти, метафори, звукова імпліцитність (подібність звучання). Визначено, що впізнаваність алюзій залежить від ряду факторів, серед яких відомість першоджерела, читацької компетенції і способу представлення одиниці у тексті. Основні результати дослідження відображені у запропонованій класифікації маркерів алюзій у художній літературі та наведено приклади різних видів маркувань у творчості британських письменників. Цінність проведеного дослідження полягає у структуризації алюзивних маркерів для виявлення референцій у текстах літератури. Класифікація може бути частково застосована при аналізі текстів публіцистичного чи наукового характеру.