ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ НАУК ДО ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-3605.23.2.6Ключові слова:
освіта, здобувачі освіти, якість, інноваційні технології, навчальні додатки, методична система, критеріїАнотація
Окреслено сутнісні характеристики найбільш використовуваних технологій доповненої реальності у сучасній школі України. Шляхом анкетування визначено труднощі, з якими стикаються вчителі-практики і студенти в контексті реалізації проблеми. Виокремлені критерії, на основі яких доцільно окреслювати перелік навчальних додатків доповненої реальності, з якими доцільно ознайомлювати майбутніх учителів (зрозумілість інтерфейсу, ступінь популяризації в Україні, технічна доступність, якість контенту програми, відповідність віковим особливостям школярів). Запропоновано методичну систему формування у майбутніх учителів умінь використовувати технології доповненої реальності в процесі вивчення фізики, хімії, біології, природничих наук. Вона складається із двох підсистем, в яких поєднуються прямий та опосередкований шляхи формування умінь: I підсистема – спеціальне цілеспрямоване формування відповідних умінь у здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (прямий шлях); II підсистема – практичне застосування набутих умінь здобувачами другого (магістерського) рівня вищої освіти, які виступають у ролі суб’єктів як навчальної, так і педагогічної діяльності (опосередкований шлях). Визначено перелік навчальних дисциплін, на яких доцільно формувати відповідні вміння різними шляхами («Цифрові технології в освіті і науці», «Цифрові технології в професійній діяльності», «Інноваційні технології навчання», «Теорія та методика навчання (фізики, хімії, біології, природничих наук)». Експериментально перевірено ефективність запропонованої методичної системи. Встановлено, що її впровадження сприяє підвищенню якості підготовки майбутніх учителів до освітньої діяльності в умовах інформаційного суспільства.
Посилання
Візнюк В. Цифрова компетентність майбутніх педагогів як невід’ємна складова професійної підготовки. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія «Педагогіка». 2019. Вип. 1. С. 130–136. DOI: https://doi.org/10.25128/2415-3605.19.1.17.
Волинець В.О. Віртуальна, доповнена і змішана реальність: сутність понять та специфіка відповідних комп’ютерних систем. Питання культурології. 2021. Вип. 37. С. 231–243. DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.237322.
Доповнена реальність: анонімне опитування вчителів природничих наук. URL: https://forms.gle/VwehtCUsYuxoYMWx6.
Доповнена реальність: анонімне опитування здобувачів вищої освіти. URL: https://forms.gle/A8zHwPsnKVLiAjDJ7.
Доповнена реальність як засіб реалізації дистанційного навчання в умовах карантину / В.В. Ткачук та ін. Освітній дискурс : збірник наукових праць. 2020. Т. 22. № 4. С. 43–53. DOI: https://doi.org/10.33930/ed.2019.5007.22(4)-4.
Степанюк А.В. Методологічні та теоретичні основи формування цілісності знань школярів про живу природу : дис. … докт. пед. наук : 13.00.01. Київ, 1999. 475 с.
Тарангул Л., Романюк С. Використання технології доповненої реальності в освітньому процесі закладів вищої освіти. Проблеми освіти. 2022. Т. 1. № 96. С. 187–204. DOI: https://doi.org/10.52256/2710-3986.1-96.2022.12.
Тимчина В., Тимчина Н. Нові перспективи освітнього процесу: віртуальна та доповнена реальність. New pedagogical thought. 2020. Т. 101. № 1. С. 42–46. DOI: https://doi.org/10.37026/2520-6427-2020-101-1-42-46.
Augmented reality: a class of displays on the reality-virtuality continuum / P. Milgram et al. Photonics for industrial applications / ed. by H. Das. Boston, MA, 1995. DOI: https://doi.org/10.1117/12.197321.
Azuma R.T. A survey of augmented reality. Presence: teleoperators and virtual environments. 1997. Vol. 6. No. 4. P. 355–385. DOI: https://doi.org/10.1162/pres.1997.6.4.355.
Current status, opportunities and challenges of augmented reality in education / H.-K. Wu et al. Computers & education. 2013. Vol. 62. P. 41–49. DOI: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2012.10.024.
Klopfer E., Sheldon J. Augmenting your own reality: student authoring of science-based augmented reality games. New directions for youth development. 2010. Vol. 2010. No. 128. P. 85–94. DOI: https://doi.org/10.1002/yd.378.
Lytridis C., Tsinakos A. Evaluation of the ARTutor augmented reality educational platform in tertiary education. Smart learning environments. 2018. Vol. 5. No. 1. DOI: https://doi.org/10.1186/s40561-018-0058-x.
Methods of future science teachers training to use smart-technologies in the professional activity / A.V. Stepanyuk et al. South Florida Journal of development. 2022. Vol. 3. No. 1. P. 510–527. DOI: https://doi.org/10.46932/sfjdv3n1-038.
Mobile augmented reality: the potential for education / D. Nincarean et al. Procedia – social and behavioral sciences. 2013. Vol. 103. P. 657–664. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2013.10.385.
Phon D.N.E., Ali M.B., Halim N.D.A. Collaborative augmented reality in education: a review. 2014 International conference on teaching and learning in computing and engineering (LaTiCE), Kuching, Malaysia, 11–13 April 2014. Kuching, 2014. DOI: https://doi.org/10.1109/latice.2014.23.
