МІЖКУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ У ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИХ РЕКОМЕНДАЦІЯХ З МОВНОЇ ОСВІТИ: ЗАСТОСУВАННЯ НА ПРАКТИЦІ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2415-3605.19.1.10Ключові слова:
міжкультурна компетентність, навчання культури, Загальноєвропейські рекомендації, українська методика, культурна компетентністьАнотація
Проаналізховано інтерпретації міжкультурної компетентності в Загальноєвропейських рекомендаціях (ЗЄР) та українських навчальних документах і програмах, а також розкрито практичне втілення згаданої компетентності в огляді програми курсу «Міжкультурні студії». Для досягнення поставленої мети досліджуються теоретичні основи, необхідні для усвідомлення культурних відмінностей, прояв і реалізація міжкультурного виміру у ЗЄР; історична розвідка та становлення науки; теоретичні положення, запропоновані українськими методистами; навчальні програми та курси спільного вивчення мови і культури. Визначається структура та зміст міжкультурної компетентності на основі ЗЄР і Програми з англійської мови для університетів/інститутів, що дозволяє чіткіше розуміти, які знання та навички необхідно формувати у студентів. Розглядається мета курсу «Міжкультурні студії», зокрема його цілі, серед яких розширення культурних знань і формування у студентів міжкультурних навичок, наприклад, аналізу культурних типів, диференціація культурних особливостей. У програмі курсу вказані такі завдання, як надати студентам інформацію про культуру, її компоненти, способи взаємодії людей з різних культур, розвиток навичок використання відповідних методів аналізу культури та використання знань і навичок для представлення власної культури. Значна увага приділяється психологічному сприйняттю різних культур, зокрема, майстерності сприйняття культурних відмінностей, а отже, демонстрації толерантності, здатності впоратися з культурними бар'єрами. Студентам пропонується ознайомитися з концептом «культура», його структурними елементами, прослідковуючи їх втілення у різних системах цінностей. Передбачається глибинний аналіз можливих культурних непорозумінь, бар’єрів спілкування, відмінностей у менталітеті та поведінці, усвідомлення та сприйняття культурнозумовлених особливостей. Вказано, що структурована серія лекцій і практичних занять сприяє досягненню визначених цілей.
Посилання
Metodyka navchannia inozemnykh mov i kultur: teoriia i praktyka: pidruchnyk dlia stud. klasychnykh, pedahohichnykh i linhvistychnykh universytetiv [Methodology of teaching foreign languages and cultures] /O. B. Bihych, N. F. Borysko, H. E. Boretska ta in.; za zah. red. S. Yu. Nikolaievoi. – Kyiv: Lenvit, 2013. – 590 s.
Zagalnoєvropeyskі Rekomendatsіі z movnoі osvіty: vivchennia, vikladannia, otsіnyuvannia [Common European Frameworks of References] / per. z angl. O. M. Sherstyuk; nauk. red. ukr. vidannia S. Yu. Nіkolaєva. – Kyiv: Lenvіt, 2003. – 273 s.
Prohrama z anhliyskoi movy dlia universytetiv/nstytutiv (piatyrichnyi kurs navchannia): Proekt, [Curriculum for English language development in Universities and institutes], Vinnytsia: Nova knyha, 2001. – 245 p.
Byram M. Developing intercultural competence in practice / M. Byram, A. Nichols, D. Stevens. – Clevedon: Multicultural Matters Ltd., 2001. – P. 1–8
Murphy E. The cultural dimension in foreign language teaching: Four models / Elizabeth Murphy // Language, Culture and Curriculum. – 1988. – Vol. 1. – №2. – P. 147–163.
Van Ek J. A. Threshold 1990 / J. A. van Ek, J. L. M. Trim. – Cambridge: Cambridge University Press, 1998. – 184 p.
