САМОРОЗВИТОК І САМОВДОСКОНАЛЕННЯ ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-3605.24.1.2Ключові слова:
саморозвиток вчителя, математична освіта, науково-педагогічні уміння, науково-математична майстерність, психолого-педагогічні навички.Анотація
На сьогодні роль і статус вчителя математики як організатора навчального процесу визначаються сукупністю факторів його адаптації до науково-освітнього простору. Саморозвиток вчителя математики – психолого-педагогічна категорія, що передбачає стратегічні форми його діяльності, спрямовані на взаємодію з учнями, педагогічним складом, батьками тощо. Стратегія науково-нормативної та науково-педагогічної діяльності вчителя математики водночас є симбіозом математичних знань і контактного налагодження зі здобувачами освіти, заснованих на знаннях у галузі психолого-педагогічних і когнітивно-поведінкових реакцій учнів. Тож саморозвиток і самовдосконалення вчителя математики мають на меті сприяння організації навчально-виховної діяльності шляхом урахування індивідуальності здобувачів математичної освіти під час опанування базових (обов’язкових) науково-програмних категорій певної дисципліни. Враховуючи концептуальну роль саморозвитку вчителя як домінанти його педагогічно-майстерницької парадигми, ключовим для вчителя математики є опанування методик, методів і механізмів особистісно-професійного та кваліфікаційного самовдосконалення. До них, зокрема, належать: 1) поєднання самоосвіти та доктринального освітнього розвитку; 2) опрацювання філософських освітніх категорій; 3) виокремлення персональної специфіки педагогічної дії. Для цілей цього дослідження видається необхідним опрацювати вищеозначені симулякри в науково-математичній проєкції взаємодії.
Посилання
Ачкан В. В. Підготовка майбутніх учителів математики до інноваційної педагогічної діяльності : монографія. Київ : ФОП Маслаков, 2018. 308 с.
Бєсова О. Підготовка майбутніх вчителів математики в контексті положень медіаосвіти в Україні. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Технології формування педагогічного професіоналізму майбутніх учителів», 27–28 лютого 2014 р. Мелітополь, 2014. С. 170–175.
Карандаш М., Онищенко Г. Формування готовності вчителів до інноваційної діяльності. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Технології формування педагогічного професіоналізму майбутніх учителів», 27–28 лютого 2014 р. Мелітополь, 2014. С. 102–107.
Корінна Л. Професійний саморозвиток вчителя як домінантний вектор педагогічної майстерності. Univerzitná knižnica Prešovskej univerzity v Prešove. 2015. № 3. С. 87–101.
Муртазієв Е. Культурно-історичний підхід у змісті сучасної природничо-математичної освіти. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Технології формування педагогічного професіоналізму майбутніх учителів», 27–28 лютого 2014 р. Мелітополь, 2014. С. 204–208.
Про затвердження Концепції розвитку педагогічної освіти : наказ МОН України № 776 від 16.07.2018. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-koncepciyi-rozvitku-pedagogichnoyi-osviti (дата звернення: 06.02.2024).
Соколовська С. Професійний саморозвиток майбутніх вчителів математики як педагогічна проблема. Матеріали конференції «Стан та перспективи підготовки вчителя математики в Україні», 10–11 грудня 2009 р. Вінниця, 2009. С. 126–128.
Darling-Hammond, L. eatal. Effective Teacher Professional Development. LearningPolicyInstitute: Research. Action. Impact. 2017. URL: https://learningpolicyinstitute.org/product/effective-teacher-professional-developmentbrief (дата звернення: 01.02.2024).
Herman I.R. Exploratory Study On Teachers’ Personal Development Needs. European Proceedings: Education, Reflection, Development ERD. 2019. URL: https://www.europeanproceedings.com/article/10.15405/epsbs.2020.06.23 (дата звернення: 02.02.2024).
Malm B. Towards a newprofessionalism : enhancing personal and professional development in teacher education. Journal of Education forTeaching: International Research and Pedagogy. 2009. Vol. 35 (1). P. 77–91.
