ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ СУСПІЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН
DOI:
https://doi.org/10.25128/2415-3605.22.1.15Ключові слова:
професійна відповідальність, суспільні дисципліни, студенти технічних спеціальностей, педагогічні умови, фронестичний підхідАнотація
У сучасному техногенному світі техніка відіграє особливу роль, покращує якість життя і формує середовище існування для майбутніх поколінь. Питання відповідальності фахівців технічного профілю за результати науково-технічного прогресу виходить на перший план. Вища технічна освіта реагує на суспільний запит, визначаючи відповідальність однією з ключових загальних компетенцій фахівця, ознакою його професійної зрілості. На основі фронестичного підходу обґрунтовано педагогічні умови формування професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення суспільних дисциплін: використання міждисциплінарних звʼязків суспільних дисциплін для формування здатності співвідносити власну відповідальну поведінку із суспільно значимими ідеалами; застосування контекстного навчання; системний моніторинг процесу формування професійної відповідальності засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Запропоновано методику діагностики сформованості професійної відповідальності майбутніх фахівців технічного профілю. Представлено результати експериментального дослідження ефективності упровадження в освітню практику запропонованих педагогічних умов формування професійної відповідальності, яке проведено зі студентами Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (далі – ТНТУ ім. І. Пулюя). Експериментальне дослідження підтвердило ефективність педагогічних умов формування професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення суспільних дисциплін і доцільність їх використання у професійній підготовці у закладах вищої освіти (ЗВО).
Посилання
Арістотель. Нікомахова етика. Київ: Аквілон-Плюс, 2002. 480 с.
Мешко Г., Габрусєва Н. Методика дослідження професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей. Наука і техніка сьогодні. Серія «Педагогіка». 2022. № 5 (5). С. 353–366. URL: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2022-5(5)
Мирончук Н.М. Контекстний підхід у підготовці студентів до професійної діяльності у зарубіжній педагогічній теорії. Креативна педагогіка. Академія міжнародного співробітництва з креативної педагогіки «Полісся». Житомир, 2018. Вип. 13. С. 95–101.
Міністерство освіти і науки України: Затверджені стандарти вищої освіти. (2018, 2019, 2020, 2021, 2022). URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/naukovo-metodichna-rada-ministerstva-osviti-inauki-ukrayini/zatverdzheni-standarti-vishoyi-osviti
Міністерство освіти і науки України: Рівні Національної рамки кваліфікацій. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/nacionalna-ramka-kvalifikacij/rivni-nacionalnoyi-ramki-kvalifikacij
Садова М. А. Теорія та практика професійної відповідальності особистості: дис. … д-ра психол. наук: 19.00.01. Одеса, 2019. 530 с. URL: http://psychology-naes-ua.institute/files/pdf/disertaciya_sadova_1558972521. pdf
Birmingham C. (2004). Phronesis: A Model for Pedagogical Reflection. Journal of Teacher Education, 55(4):313–324. URL: https://doi.org/10.1177/0022487104266725
Darnell C., Gulliford L., Kristjánsson K., & Paris P. (2019). Phronesis and the Knowledge-Action Gap in Moral Psychology and Moral Education: A New Synthesis? Human Development 62:101–129. URL: https://doi.org/ 10.1159/000496136
Eisner Elliot W. (2002). From episteme to phronesis to artistry in the study and improvement of teaching. Teaching and Teacher Education, Vol. 18, Iss. 4. URL: https://doi.org/10.1016/S0742-051X(02)00004-5
Flyvbjerg B. (2006). Five Misunderstandings About Case-Study Research. Qualitative Inquiry. URL: https://doi.org/10.4135/9781848608191.d33
Flyvbjerg B., Landman T., Schram, S. (2012). Real Social Science: Applied Phronesis. URL: https://doi.org/10.1017/CBO9780511719912
Habrusieva N. (2022). Fronestical approach to the formation of professional responsibility of future specialists of technical specialties: monitoring by means of information and communication technologies. Social work and education. Т. 9, No 1, 7–25 URL: https://doi.org/10.25128/2520-6230.22.1.1
Isidori E. (2015). Education as Synesis: A Hermeneutical Contribution to the Pedagogical Theory of Educational Practice. Procedia - Social and Behavioral Sciences, Vol. 197. URL: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.07.183
Litvinenko V., Bowbriсk I., Naumov I. & Zaitseva Z. (2022). Global guidelines and requirements for professional competencies of natural resource extraction engineers: Implications for ESG principles and sustainable development goals. Journal of Cleaner Production, Vol. 338. URL: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2022.130530
Meshko H., Habrusieva N. & Kryskov A. (2021). Research ofprofessional responsibility of students of technical specialities by means of information and communication technologies. Journal of Physics: Conference Series, IOP Publishing, Vol. 1840, No 1. URL: https://doi.org/10.1088/1742-6596/1840/1/012058
Missingham D. (2006). The Integration of Professional Communication Skills into Engineering Education. EDU-COM International Conf. Engagement and Empowerment: New Opportunities for Growth in Higher Education (Edith Cowan University, Perth Western Australia, 22–24 November 2006, 345–357. URL: https://ro.ecu.edu.au/cgi/viewcontent.cgi?article=1090&context=ceducom
Riemer M. J. (2007). The New Alliance between Engineering and Humanities Educators. Global J. Engng. Educ., Vol. 11, No 2.
Toft Y., Howard P. & Jorgensen D. (2003). Human-centred engineers – a model for holistic interdisciplinary communication and professional practice. International Journal of Industrial Ergonomics, Vol. 31, Iss. 3. URL: https://doi.org/10.1016/S0169-8141(02)00197-X
Vohra P., Kasuba R. & Vohra, D. (2006). Preparing Engineers for a Global Workforce through Curricular Reform. Global J. of Engng. Educ., Vol. 10, No 2, 141–148. URL: http://www.wiete.com.au/journals/GJEE/Publish/Vol.10, %20No.2/Vohra.pdf
Williamson Jeanine M., Lounsbury John W. & Han Lee D. (2013). Key personality traits of engineers for innovation and technology development. Journal of Engineering and Technology Management, Vol. 30, Iss. 2, 157–168. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jengtecman.2013.01.003
