ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ГУМОРУ ЯК ЗАСОБУ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2415-3605.21.2.6Ключові слова:
гумор, психолого-педагогічний потенціал гумору, освітній процес початкової школи, учень початкової школиАнотація
Проаналізовано різноманітні підходи до трактування сутності поняття «гумор»; обґрунтовано складність природи гумору, яка зумовлена синтетичним поєднанням комунікативної, емоційної та інтелектуальної сфер, особистісними рисами дитини, соціокультурними умовами її формування. Досліджено проблему застосування елементів гумору під час організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в контексті наукових напрацювань відомих вчених (Ш. Амонашвілі, Я. А. Коменського, А. Макаренка, В. Сухомлинського, О. Савченко й ін.). Досліджено психолого-педагогічний потенціал гумору як засобу навчання і виховання учнів початкової школи, який передбачає сукупність усіх наявних засобів, можливостей гумору, що можуть бути використані в педагогічній діяльності та освітньому процесі загалом. Виокремлено комплекс психолого-педагогічних умов підвищення його продуктивності: створення атмосфери співпраці та довіри через вміле використання гумористичних методів і прийомів; адекватність гумору особливостям розвитку емоційної сфери молодших школярів; органічне використання гумору у змісті навчального матеріалу. Обґрунтовано роль впливу елементів гумору на емоційну сферу молодших школярів під час організації освітнього процесу у початковій школі. Відображено взаємозв’язок ціннісних емоційних станів (інтересу, радості, здивування) із психічними процесами особистості (пам’яттю, волею, мисленням) під час використання елементів гумору на уроках у початковій школі. Відображено форми прояву гумору в побуті учнів початкової школи, особливості їх формування та розвитку відповідно до вікової категорії.
Посилання
Амонашвили Ш. А. Здравствуйте, дети! М.: Просвещение, 1983. 208 с.
Амонашвили Ш. А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса. Минск: Университетское, 1990. 560 с.
Вікова та педагогічна психологія: навч. посібник / О. Скрипченко, Л. Долинська, З. Огороднійчук та ін. К.: Просвіта, 2001. 413 с.
Даль В. И. Толковый словарь русского языка. М.: Эксмо, 2000. 736 с.
Коменський Я. А. Вибрані педагогічні твори. Т. 1: Велика дидактика / за ред. А. Красновського. К., 1940. 248 с.
Кормило О. Емоції як індикатори мотивації учіння молодших школярів. Проблеми та перспективи наук в умовах глобалізації: матеріали ІV Всеукр. наук. конф. Тернопіль: ТНПУ, 2008. С. 191–197.
Лук А. Н. Эмоции и чувства. М.: Знание, 1982. 176 с.
Макаренко Л. С. Некоторые выводы из моего педагогического опыта. Пед. соч.: в 8 т. М.: Педагогика, 1984. Т. 4. С. 242.
Мартин Р. Психология юмора. СПб.: Питер, 2009. 480 с.
Морозова Т. Г. Зачем детям чувство юмора и как его развивать. Психолог. 2014. URL: http://www.b17.ru/article/16806/
Савченко О. Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. К.: Рад. школа, 1982. 176 с.
Сіткар В. Гендерні аспекти дитячого гумору і творча спадщина В. Сухомлинського. Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Педагогіка. 2002. № 5. Спецвипуск. В. Сухомлинський і сучасність: Батьківська педагогіка. С. 272–276.
Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка. К.: Рад. школа, 1978. 263 с.
Сухомлинський В. О. Сердце віддаю дітям. К.: Рад. школа, 1974. 288 с.