STEM-ОСВІТА В КОНТЕКСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2415-3605.21.2.9Ключові слова:
STEM-освіта, STEM-практики, модель, реформування освіти, педагогічна освіта, педагогічні кадриАнотація
Зазначено, що STEM-освіта є одним із важливих напрямів освітньої реформи XXI ст. Зосереджено увагу на ініціативах, які робляться в STEM-навчанні та вимагають вироблення моделі реформування освіти, що відповідає сучасним запитам суспільства. Запропонований освітній сценарій підтверджує гіпотезу, що лежить в основі цього дослідження, а саме: необхідність реформування існуючої моделі підготовки педагогічних кадрів у напрямку від класичної освіти до інноваційної STEM-освіти. Встановлено, що інституції та науковці здійснюють пошук освітніх підходів для підготовки молодих людей до вирішення реальних проблем навколишнього світу і формування навичок у сфері перспективних технологій. Підтверджено, що STEM-освіта найкраще впроваджується через поєднання різних її рівнів: формального, неформального, інформального. Запропоновано основні складові моделі підготовки педагогічних кадрів у галузі STEM, яка включає: створення науково-дослідного STEM-центру, освітню політику (концептуальні та методологічні засади STEM), підвищення інтенсивності комунікацій з теми STEM-освіти, просування уявлень про STEM-освіту серед широкої громадськості, підвищення кваліфікації педагогів і залучених до освіти практиків. У дослідженні з метою перевірки цієї моделі на практиці, здійсненому впродовж 2016–2020 років, встановлено, що основними показниками результатів впровадження STEM-освіти в університеті є: активна участь викладачів, студентів, учителів, учнів у різних формах STEM-навчання, цікавість до STEM-проєктів і STEM-практик.
Посилання
Балик Н., Шмигер Г. Методологія формування цифрових компетентностей у контексті розробки цифрового контенту. Фізико-математична освіта. 2018. Вип. 2 (16). С. 8–12.
Барна О., Кузьмінська О. Моделі та ресурсне забезпечення навчання SТЕМ-дисциплін в умовах пандемії COVID-19. Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Педагогіка. 2021. Вип. 1. С. 224–232.
Генсерук Г., Мартинюк С. Методична складова системи розвитку цифрової компетентності майбутніх учителів гуманітарного профілю. Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Педагогіка. 2021. Вип. 1. С. 123–131.
Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти). 2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2020-%D1%80#Text
Balyk N., Shmyger G., Vasylenko Y., Oleksiuk V., Skaskiv A. STEM-Approach to the Transformation of Pedagogical Education. Monograph «E-learning and STEM Education». Katowice – Cieszyn. University of Silesia. 2019. Vol. 11. P. 109–123.
Barlow, A., Brown, S. Correlations between modes of student cognitive engagement and instructional practices in undergraduate STEM courses. IJ STEM Ed. 2020. 7 (18). Retrieved from: https://doi.org/10.1186/s40594-020-00214-7
Freeman, S., Eddy, S. L., McDonough, M., Smith, M. K., Okoroafor, N., Jordt, H., & Wenderoth, M. P. Active learning increases student performance in science, engineering, and mathematics. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2014. 111 (23). P. 8410–8415. Retrieved from: https://doi.org/https://doi.org/10.1073/pnas.1319030111
Gehrke, S., & Kezar, A. STEM reform outcomes through communities of transformation. Change: The Magazine of Higher Learning. 2016. 48 (1). P. 30–38. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/00091383.2016.1121084
Kelley, T.R., Knowles, J.G., Holland, J.D. et al. Increasing high school teachers self-efficacy for integrated STEM instruction through a collaborative community of practice. IJ STEM Ed. 2020. 7 (14). Retrieved from: https://doi.org/10.1186/s40594-020-00211-w
Laursen, S. Levers for change: An assessment of progress on changing STEM instruction. American Association for the Advancement of Science. 2019. Retrieved from: https://www.aaas.org/resources/levers-change-assessment-progress-changing-stem-instruction
Lund, T. & Stains, M. The importance of context: an exploration of factors influencing the adoption of student-centered teaching among chemistry, biology, and physics faculty. International Journal of STEM Education. 2015. 2 (1). P. 1–21. Retrieved from: https://doi.org/10.1186/s40594-015-0026-8
Mand Labs. Step by step. Retrieved from: https://www.mandlabs.com/current-state-of-stem-education-inus-what-needs-to-be-done/
McConnell, J.R. A model for understanding teachers’ intentions to remain in STEM education. IJ STEM Ed. 2017. 4 (7). Retrieved from: https://doi.org/10.1186/s40594-017-0061-8
Reinholz, D. L., Matz, R. L., Cole, R., & Apkarian, N.. STEM is not a monolith: A preliminary analysis of variations in STEM disciplinary cultures and implications for change. CBE–Life Sciences Education. 2019. 18 (4). Retrieved from: https://doi.org/10.1187/cbe.19-02-0038.
Ring-Whalen, E., Dare, E., Roehrig, G., Titu, P., & Crotty, E. From conception to curricula: The role of science, technology, engineering, and mathematics in integrated STEM units. International Journal of Education in Mathematics, Science and Technology. 2018. 6 (4). P. 343–362.
Williams, C., Walter, E., Henderson, C. & Beach, A.. Describing undergraduate STEM teaching practices: a comparison of instructor self-report instruments. International Journal of STEM Education. 2015. 2 (1). P. 1–14. Retrieved from: doi: https://doi.org/10.1186/s40594-015-0031-y
