ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ПРАКТИЧНОГО КУРСУ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2415-3605.21.2.15Ключові слова:
мотивація, дистанційне навчання, викладач-тьютор, навчальна спільнота, методично-дидактичні принципи навчання, технічні інструментиАнотація
Досліджено проблему підвищення мотивації студентів мовних спеціальностей в умовах дистанційного навчання. Встановлено, що вирішальною передумовою забезпечення успішного онлайн навчання є свідоме врахування мотиваційного фактору і керування ним впродовж усього навчального процесу. Розглянуто і практично апробовано ефективні фактори онлайн заняття: підбір та підготовка матеріалу, ефективні методи викладання із використанням технічних інструментів на різноманітних навчальних платформах. Підкреслено особливе значення вдосконалення цілей, змісту, засобів та методів навчання з метою підвищення мотивації студентів при вивченні практичного курсу німецької мови онлайн із врахуванням специфіки цього предмета. Встановлено, що реалізація концептуальних ідей освіти здійснюється за допомогою інформаційних технологій, в основу яких закладені основні дидактичні принципи: активізації, автономності, конструктивності й особлива роль відводиться усій навчальній групі. Визначено функції та завдання викладача-тьютора в умовах дистанційного навчання, його роль у формуванні почуття єдності групи з метою активізації діяльності студентів під час дистанційного навчання. Розроблено рекомендації для підвищення мотивації студентів, які працюють в онлайн-форматі.
Посилання
Bellon T., Oateas R. Best practices in cyberspace: motivating the online learner, in NECC: National Educational Computing Conference Proceedings (23rd, San Antonio, Texas, June 17–19). 2002. P. 6. For full text: http://confreg.uoregon.edu/necc.
Erpenbeck J., Sauter W. Kompetenzentwicklung im Netz, Berlin, Luchterhand, 2007. 313 S.
Fickermann D., Edelstein B. Langsam vermisse ich die Schule ... . Schule während und nach der Corona-Pandemie. (Die Deutsche Schule: Zeitschrift für Erziehungswissenschaft, Bildungspolitik und pädagogische Praxis. Beiheft; 16). Münster, New York : Waxmann, 2020. S. 117-135.
Kleppin, K. Bei dem Lehrer kann man ja nichts lernen. Zur Unterstützung von Motivation durch Sprachlernberatung. In: Zeitschrift für Interkulturellen Fremdsprachenunterricht, 9(2), 2004, S. 4-5. Abrufbar unter http://www.spz.tu-darmstadt.de/projekt_ejournal/jg-09-2/beitrag/Kleppin2.htm.
Shea P., Bidjerano T. Learning presence: Towards a theory of self-efficacy, self-regulation, and the development of a communities of inquiry in online and blended learning environments, Computers & Education, 55 (4), 2010, 1721–1731. journal homepage: www.elsevier.com/locate/compedu.
Swan K. Building Learning Communities in Online Courses: the importance of interaction, Education, Communication & Information, 2:1, 2002. S. 23-49.
Lomicka L., Lord, G. Social Presence in Virtual Communities of Foreign Language (FL) Teachers. System: An International Journal of Educational Technology and Applied Linguistics, 35(2). Retrieved September 21, 2021. P. 208-228, from https://www.learntechlib.org/p/102409/.
Reinmann G. Wie praktisch ist die Universität? Vom situierten zum Forschenden Lernen mit digitalenMedien. In L. Huber, J. Hellmer & F. Schneider (Hrsg.), Forschendes Lernen im Studium. Aktuelle Konzepte und Erfahrungen. Bielefeld: UniversitätsVerlagWebler: 2009 . S. 36-52.
Reichwein W. Unterricht digital gestalten. Rahmenbedingungen und Beispiele für digitales Lernen mit iPads. Eine Zusammenstellung von Ergebnissen aus dem Projekt „Digitales Lernen mit Tablets“ an der Universität Hamburg 2. überarbeitete Auflage Berlin, Neopubli Gmb, 2021. 82 S.
Rourke L., Anderson T., Garrison R., Archer W. Assessing social presence in asynchronous text-based computer conferencing. Journal of Distance Education, 14 (2), 2001. P. 50–71.
