GOOGLE DIGITAL TOOLS AS A MEANS OF IMPROVING THE EDUCATIONAL PROCESS AT HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS
DOI:
https://doi.org/10.25128/2415-3605.22.2.2Keywords:
digital technologies, digital tools, learning process, distance learning, blended learning, SWOT analysisAbstract
The features of digital tools and educational platforms are considered. It is noted that the Google Workspace for Education package has all the necessary functionality for the implementation of distance learning in full. The use of Digital Tools Google in the educational process at Lutsk National Technical University has been analyzed in accordance with the ranking method. It was determined that teachers most often use Google Drive to store information in cloud storage and co-edit documents (84 % of respondents), and Google Meet – to organize lectures remotely (72 % of respondents). Most teachers consider it possible to transfer lectures and consultations to a remote format, but it is advisable to conduct practical classes in a classroom layout, which involves face-to-face communication between teachers and students and the use of university educational equipment. A functional scheme of organization of training with the help of digital tools Google has been suggested. Its use is recommended both for personal purpose in the design of the discipline, and for conducting trainings for improving teaching skills. Digital applications for organizing the educational process, preparing educational material, conducting lectures, practical classes and evaluating academic achievements have been specified. The final stage is reflection, as a result of which the teacher makes changes to the organization and content of the educational process as for certain discipline, and the student can adjust the personal level of knowledge and skills. A SWOT analysis of the use of digital technologies in higher education institutions was carried out (on the example of Lutsk National Technical University). The number of identified strength indicators according to the outlined criteria is much greater, which is a sign of the viability and prospects of digital technologies in the implementation of the educational process in the surroundings of today’s challenges. The weak side is the lag in the digital competence of teachers from the rapid development of digital technologies. The main threats in the present and future are related, in our opinion, to two factors. The first is financial, since insufficient state funding of educational institutions significantly complicates the widespread use of licensed software products. The second factor is internal, personal, due to the low motivation of teachers (especially older ones) to develop and improve e-teaching skills.
References
Богачков Ю. М., Букач А. В., Ухань П. С. Комплексне застосування Google Classroom для створення варіативних дистанційних курсів. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. Вип. 76 (2). С. 290–303. URL: https://doi.org/10.33407/itlt.v76i2.3338
Бородкіна І., Бородкін Г. Модель цифрової компетенції студентів. Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері. 2018. Вип. 1. С. 27–41. URL: https://doi.org/10.31866/2617-796x.1.2018.147208
Гайтан О. М. Порівняльний аналіз можливостей використання інструментарію вебінарорієнтованих платформ Zoom, Google Meet та Microsoft teams в онлайн-навчанні. Інформаційні технології і засоби навчання. 2022. Вип. 87 (1). С. 33–67. URL: https://doi.org/10.33407/itlt.v87i1.4441
Генсерук Г., Бойко М., Мартинюк С. Цифрові інструменти комунікації в освітньому процесі закладу вищої освіти. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка. 2022. Вип. 1 (1). 31–39. URL: https://doi.org/10.25128/2415-3605.22.1.4
Гончарук В., Гончарук В. Цифрова компетентність як складник професійної культури педагога. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2021. Вип. 41 (1). С. 202–210. URL: https://doi.org/10.24919/2308-4863/41-1-31
Горбатюк Р. М., Кабак В. В. Використання інформаційної системи ALGOSTUDY у процесі формування алгоритмічного мислення майбутніх інженерів-педагогів у галузі комп’ютерних технологій. Інформаційні технології і засоби навчання. 2019. Вип. 69 (1). С. 124–138. URL: https://doi.org/10.33407/itlt.v69i1.2385
Гулай О. І., Шемет В. Я., Фурс Т. В. Змішане навчання як сучасний освітній тренд. Актуальні проблеми в системі освіти: загальноосвітній заклад середньої освіти – доуніверситетська підготовка – заклад вищої освіти. 2022. Вип. 1 (2). С. 407–414. URL: https://doi.org/10.18372/2786-5487.1.16622
Іващенко М., Бикова Т. SWOT -аналіз процесу впровадження змішаного навчання в закладах вищої освіти. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 2018. № 5. С. 107–115. URL: https://doi.org/10.28925/2414-0325.2018.5.107115
Морзе Н. В., Вембер В. П., Гладун М. А. 3Д-картування цифрової компетентності в системі освіти в Україні. Інформаційні технології і засоби навчання. 2019. Вип. 70 (2). С. 28–42. URL: https://doi.org/10.33407/itlt.v70i2.2994
Морзе Н. В., Василенко С. В., Гладун М. А. Шляхи підвищення мотивації викладачів університетів до розвитку їх цифрової компетентності. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 2018. № 2 (5). С. 41–50. URL: https://doi.org/10.28925/2414-0325.2018.5.160177
Найнеобхідніші онлайнові інструменти для організації змішаного навчання. URL: https://teachhub.com/nayneobkhidnishi-onlaynovi-instrumenty-dlia-orhanizatsii-zmishanoho-navchannia/
Потапова Н. В., Отрошко Т. Ф. Інноваційні можливості забезпечення дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти: виклик сучасності. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2021. Вип. 79 (2). С. 64–67. URL: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2021.79.2.13
Тищенко М. Переваги та недоліки використання платформ дистанційного навчання google classroom та kiddom як інструментів імплементації змішаного навчання. ΛΌГOΣ. ОНЛАЙН. 2020. URL: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/2663-4139/article/view/7347
Чотири сервіси, які допоможуть організувати дистанційне навчання. URL: https://nus.org.ua/articles/chotyry-servisy-yaki-dopomozhut-organizuvaty-dystantsijne-navchannya/
Alieksieieva H., Horbatiuk L., Kravchenko N. Distance technologies of the creative abilities’ development as the component of the process of formation soft skills. Contemporary technologies in the educational process. Publishing House of Katowice School of Technology, 2020. P. 6–14.
Gegenfurtner A., Ebner Ch. Webinars in higher education and professional training: A meta-analysis and systematic review of randomized controlled trials. Educational Research Review. 2019. Vol. 28. 100293. URL: https://doi.org/10.1016/j.edurev.2019.100293
Górska D. E-learning in Higher Education. The Person and the Challenges. Journal of Theology, Education, Canon Law and Social Studies Inspired by Pope John Paul II. 2016. Vol. 6 (2). P. 35–43. URL: https://doi.org/10.15633/pch.1868.
Krašna M., Pesek I. Influence of Moodle and MS Teams on teaching-learning-studying (TLS) processes. 43rd International Convention on Information, Communication and Electronic Technology (MIPRO). 2020. P. 612–616.
Kulić D., Janković A. Teachers’ perspective on emergency remote teaching during COVID-19 at tertiary level. Information Technologies and Learning Tools. 2022. Vol. 89(3). P. 78–89. URL: https://doi.org/10.33407/itlt.v89i3.4758
Overbeek S., Brinkkemper S. Redesigning Method Engineering Education Through a Trinity of Blended Learning Measures. Proceedings of the 2019 Federated Conference on Computer Science and Information Systems, ACSIS. 2019. Vol. 18. P. 791–797. URL: http://dx.doi.org/10.15439/2019F79
Porter W. W., Graham C. R., Spring K. A, Welch K. R. Blended learning in higher education: Institutional adoption and implementation. Computers & Education. 2014. Vol. 75. P. 185–195. URL: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2014.02.011.
Wan Hassan W.A.S., Ariffin A., Ahmad F., et al. Students' Perceptions of Using Zoom Meet Webinar During COVID-19 Pandemic in Technical and Vocational Education. Journal of Critical Reviews. 2020. 7 (19). P. 5853–5858.
