ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ТА В КОРПОРАТИВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2415-3605.25.1.7

Ключові слова:

моделі навчання, спільне навчання, дизайн навчання, веббазоване освітнє середовище, організаційне навчання, спільноти практиків

Анотація

У статті розглядаються інноваційні моделі навчання, які використовуються для ефективного здійснення освітнього процесу й навчальної комунікації, з використанням актуальних педагогічних концепцій, підходів і парадигм. Окреслено, що основними напрямами імплементації Освіти 4.0 у навчальний процес закладу вищої освіти є особистісно орієнтоване навчання, різноманітні можливості для дистанційного навчання на основі сучасних інструментів соціального програмного забезпечення, велика кількість цифрових освітніх засобів, технологій і навчальних онлайн-платформ, спрощене керування релевантними даними, аналітичні освітні технології, проєктне навчання. У дослідженні проведений аналіз інноваційних моделей навчання, які використовуються як в освітньому процесі здобувачів вищої школи, так і в корпоративному навчанні, ґрунтуються на парадигмі цифровізації освіти та креативних технологіях у сучасному освітньому середовищі. Виокремлено, що актуальними формами навчання є спільне навчання, організаційне навчання, неформальне навчання тощо. У контексті ситуативного навчання поширеною формою навчання є спільноти практиків. Для освіти дорослих і в організаційному навчанні популярною формою є неформальне навчання, яке тісно пов’язане з концепцією відкритої освіти, а також термін уживається у значенні імпліцитного (неявного) навчання. Охарактеризовано інноваційні моделі освітнього дизайну, як-от: моделі ADDIE, Backward Design, ARCS, «70–20–10», модель значущого навчання. Актуальність і важливість дослідження полягає в тому, що застосування моделей навчання на основі сучасних інформаційних технологій і вебрішень для різних видів освітньої діяльності, яка не обмежується університетським освітнім середовищем, сприяє підвищенню навчальної мотивації, ефективності результатів навчання, розвитку навичок спільного навчання та відкритості до обміну та набуття знань.

Посилання

Даценко Є. 5 моделей освітнього дизайну, або як учитися ефективно. 2024. URL: https://ed-era.com/blog/5-modeley-osvitniogo-dyzaynu/.

Колесник Г. Імпліцитне навчання іноземної мови студентів немовних спеціальностей. Закарпатські філологічні студії. 2023. Вип. 29. Т. 1. С. 211–215. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2023.29.1.39.

Лебідь І. Підготовка вчителя музичного мистецтва в рамках реалізації таксономії Блума у ХХІ столітті. Науковий огляд. 2020. № 1 (64). С. 151–165. URL: https://naukajournal.org/index.php/naukajournal/article/view/1986.

Модель ADDIE. 2024. URL: https://ukr.pritula.academy/tpost/ygr6fh8op1-model-addie-shablon.

Навчання натовпу – навчання та соціальні медіа: Теорії соціального навчання. URL: https://cutt.ly/CrwuTX1i.

Освітній дизайн: як створювати якісний E-learning-контент (5 моделей освітнього дизайну). URL: http://blog.ed-era.com/osvitnii-dizain/.

Романишин Ю. AD-HOC-метод навчання у веббазованому освітньому середовищі закладу вищої освіти: інтеграція концепції управління знаннями. Педагогічні науки: теорія та практика. 2024. № 1. С. 140–149. https://doi.org/10.26661/2786-5622-2024-1-20.

Романишин Ю. Теоретичні та методичні засади проєктування веббазованого освітнього середовища університету : монографія. Івано-Франківськ : НАІР, 2022. 506 с.

Романишин Ю. Цифрова інформаційна компетентність в рамках Освіти 4.0. Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузівський збірник наукових праць молодих учених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2023. Вип. 65. Т. 3. С. 262–267. https://doi.org/10.24919/2308-4863/65-3-40.

Ямшинська Н., Невкіпілова О. Освітній процес у контексті ідей конструктивізму. Інноваційна педагогіка. 2019. Вип. 11. Т. 2. С. 191–195. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/innped_2019_11%282%29__44.

Bui H., Baruch Y. Creating learning organizations: A systems perspective. The Learning Organization. 2010. № 17. P. 208–227. DOI: 10.1108/09696471011034919.

Herrmann T., Hoffmann M., Kunau G., Loser K.U. A modelling method for the development of groupware applications as socio-technical systems. Behaviour & Information Technology. 2004. № 23 (2). P. 119–135. https://doi.org/10.1080/01449290310001644840.

Kluge A., Schilling J. Organizational learning and learning organizations: Theory and empirical findings. The Psychologist-Manager Journal. 2003. № 6 (1). P. 31–50. https://doi.org/10.1037/h0095917.

Lindstaedt S.N. (Virtual) Communities of Practice within Modern Organizations. Journal of Universal Computer Science. 2004. № 10 (3). P. 158–161. https://doi.org/10.3217/jucs-010-03.

Osika A., MacMahon S., Lodge J.M., Carroll A. Learning as becoming: what do students become as a result of their higher education experience? 2022. URL: https://www.timeshighereducation.com/campus/learning-becoming-what-do-students-become-result-their-higher-education-experience.

Robinson V.M.J. Descriptive and normative research on organizational learning: locating the contribution of Argyris and Schön. International Journal of Educational Management. 2001. Vol. 15. № 2. P. 58–67. https://doi.org/10.1108/EUM0000000005395.

Romanyshyn Yulia. Implementation of pedagogical concepts in the information and educational environment by means of socio-communication technologies. International Scientific Conference Modern Science: Global Trends, Technologies and Innovations : Conference рroceedings. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2023. P. 77–79. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-354-5-21.

Schröder Th., Dehnbostel P. The workplace as a place of learning in times of digital transformation – models of workrelated and work-based learning and in-company concepts. 2021. URL: https://cutt.ly/ErwiUrRN.

Sharples M., Jeffery N., Boulay J.D., Teather D., Teather B., Boulay G.D. Socio-cognitive engineering: a methodology for the design of human-centred technology. European Journal of Operational Research. 2002. Vol. 136. Issue 2. P. 310–323. https://doi.org/10.1016/S0377-2217(01)00118-7.

Vulpen van E. ADDIE Model Explained: All you need to know. URL: https://www.aihr.com/blog/addie-model/.

Wenger E. Communities of practice: learning, meaning, and identity. Cambridge University Press, 1998. URL: https://search.worldcat.org/en/title/39666619.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-29