НОВІ ТРЕНДИ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В ХХІ СТОЛІТТІ

Анотація

Стаття присвячена виявленню нових трендів у педагогіці вищої школи України. Визначені головні напрями педагогічних досліджень у вищій освіті на початку 21 століття. Серед них – приєднання до Болонського процесу й упровадження кредитно-модульної системи навчання, дотримання його інших ключових принципів. У минулому десятилітті набули популярності ідеї навчання впродовж життя й освіти дорослих. Комп’ютеризація освітнього процесу й імплементація інформаційно-комунікаційних технологій у навчання, започатковані наприкінці минулого століття, досліджувались вітчизняними вченими на різних рівнях і продовжують залишатись найбільш поширеними напрямами наукових розвідок у наш час. Компетентнісний підхід до навчання прийшов на зміну діяльнісно-комунікативному, особистісно орієнтованому, культурологічному, контекстному на іншим підходам, якими зазвичай послуговувались викладачі вищої школи. Автором проаналізована динаміка змін у тенденціях розвитку освітньої системи під впливом поточних подій у світі та в житті нашої країни. Нові тренди у розвитку вищої освіти в Україні, що сформувались як реакція на вимоги суспільства, описані в статті. До них автором віднесено автономію університетів та підвищення якості вищої освіти як підвалини реформування системи надання освітніх послуг на рівні бакалавра й магістра. Нові явища у сучасному світі, такі як життя на підвищених швидкостях, діджиталізація в усіх сферах діяльності та їх вплив на освітній процесс вищої школи проаназізовані в дослідженні. Велика увага приділена автором дистанційному навчанню та використанню штучного інтелекту в університетській освіті як найперспективнішим напрямам досліджень у педагогіці вищої школи. Формування екологічного мислення як компонента нового сприйняття людини в навколишньому середовищі розглядається в статті у контексті сучасних освітніх тенденцій. Обгрунтована необхідність професійної підготовки фахівців нового покоління, викликана появою нових професій на ринку праці, таких як біотехнолог, консультант із ДНК, біомедик, генний інженер та ін. Професійна підготовка фахівців із нових спеціальностей вимагатиме не тільки високого рівня комп’ютерної грамотності з боку університетських викладачів, але й розробки нових освітніх технологій і методів навчання. Подальший розвиток вітчизняної вищої освіти має бути сконцентрований на імплементації нових підходів до навчання й комп’ютеризації освітніх технологій.