ТЕХНОЛОГІЯ ПОСТАНОВКИ ЗАПИТАНЬ У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ: МЕНТАЛЬНИЙ АСПЕКТ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.25128/2415-3605.22.1.1

Ключові слова:

освіта, критичне мислення, ментальність, ментальна модель, рівні розумової діяльності, категоризація запитань, технологія постановки запитань, осмислена відповідь

Анотація

Увиразнено сутність феноменів «критичне мислення», «ментальна модель» і акцентовано на важливості їхнього осмислення здобувачами освіти для особистісного і професійного розвитку. На підставі аналізу окреслених дефініцій підсумовано, що критичне мислення необхідно цілеспрямовано розвивати у процесі навчальної діяльності, враховуючи індивідуальний і колективний ментальний досвід суб’єктів взаємодії, когнітивно-комунікативні можливості освітнього середовища. Постульовано, що ментальна модель мислення особистості, яка співвідносна з усіма ключовими характеристиками рідної мови, репрезентує знання про світ загалом, а також відображає стани свідомості і специфічні механізми мислення людини. Спроєктовано ментальну модель критичного мислення, в основі якої – алгоритм когнітивних дій з траєкторією діалогічного зв’язку «запитання – відповідь». Обґрунтовано, що такий функціональний алгоритм розумової діяльності може бути ефективно використаний у навчанні для побудови цілісного знання. Констатовано, що ментальна модель мислення особистості трактується як особливий спосіб світосприймання людини під впливом несвідомих (інстинкти, рефлекси) та соціально усвідомлених (знання, значення, норми, правила, традиції тощо) чинників; спосіб осмислення і переосмислення власного когнітивного і чуттєвого досвіду в культурному вимірі співжиття певної спільноти, глибинною основою якої є система цінностей. Розглянуто ключові аспекти формування критичного мислення, зокрема вміння формулювати запитання та відповідати на поставлені запитання. Доведено, що у навчальній діяльності одним із ефективних методів критичного аналізу інформації, яка має смисл, – тексту, є метод «6 журналістських запитань» як важливий інструмент педагогічної техніки вчителя / викладача. Окреслено лінгвістично-функціональний, цілепокладальний підходи до категоризації запитань. Сформульовано мету й основні правила постановки запитань. Задля успішного впровадження технології постановки запитань у розвитку критичного мислення особистості прописано рекомендації педагогам з необхідністю з’ясування значимості навчальної інформації: цінності, причини, докази, уточнення, ефект, перепони. На конкретних прикладах доведено ефективність застосування ментальної моделі «запитання – відповідь».

Посилання

Ганаба С. О. Інноваційне мислення як відповідь на виклик сучасної епохи. Науковий діалог «Схід-Захід». Матеріали всеукр. наук. конфер. з міжнар. участю (Кам’янець-Подільський, 10 липня 2013 р.): у 4-х частинах. Дніпро: ТОВ «Інновація», 2013. Ч. 1. С. 37–40.

Гузар О., Ліоненко М. Моделі уроків розвитку критичного мислення: аналіз та особливості конструювання. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка. 2021. Вип. 1. С. 75–80.

Гін А. О. Прийоми педагогічної техніки: Свобода вибору. Діяльність. Зворотний зв’язок. Ідеальність: посібник для вчителя. 13-е вид. Харків: Вид. група «Основа», 2015. 112 с.

Горбань О., Федюк В. Критичне мислення як основа сучасних освітніх підходів у формуванні особистості учня. Educological discourse. 2021. № 4 (35). С. 66–83. URL: https://doi.org/10.28925/2312-5829.2021.45

Левченко Т. І. Концептуальна парадигма розвитку вищої освіти: монографія. Вінниця: Нова Книга, 2017. 344 с.

Лупак Н. М. Техніка постановки запитань – інструмент педагогічної майстерності вчителя. International Scientific Innovations in Human Life: Матеріали III міжнародної наукової і практичної конференції (Manchester, 22–24 September 2021). Manchester, United Kingdom, 2021. P. 191–196.

Магас М. Ментальні моделі як конструкти реальності та ірреальності. Studia methodologica. 2014. No. 37. P. 179–183.

Мерманн Э. Коммуникация и коммуникабельность. Практические рекомендации для открытой коммуникации. 2-е изд., испр., пер. с нем. Харьков: Гуманитарный Центр, 2015. 260 с.

Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи. Київ: МОН України, 2016. 40 c. URL: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html

Пометун О., Гупан Н. Таксономія Б. Блума і розвиток критичного мислення школярів на уроках історії. Український педагогічний журнал. 2019. № 3. С. 50–58. URL: https://doi.org/10.32405/2411-1317-2019-3-50-58

Починкова М. М. Психологія професійної освіти у формуванні критичного мислення майбутніх учителів початкової школи. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. праць / редкол.: А. В. Сущенко (голов. ред. та ін.]. Запоріжжя: КПУ, 2020. Вип. 69. Т. 3. С. 97–101. DOI: https://doi.org/10.32840/1992-5786.2020.69-3.19

Сучасний тлумачний словник української мови: 60000 слів / уклад. Н. Кусайкіна, Ю. Цибульник; за заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Дубічинського. Харків: ВД «ШКОЛА», 2014. 1550 с.

Харарі Ю. Н. 21 урок для 21 століття / пер. з. англ. О. Дем’янчука. Київ: Форс Україна, 2020. 416 с.

Haller M. Recherchieren. Ein Handbuch fur Journalisten. Munchen: Olschlager, 1991. P. 178–192.

Walsh, J. A., Sattes, E. D. Quality Questioning: Research-Based Practice to Engage Every Learner. SAGE Publications. 2016. 133 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-14