ІМЕРСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В НАВЧАННІ ІНОЗЕМНИХ МОВ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Автор(и)

  • КАТЕРИНА ГАВРИЛЕНКО Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» https://orcid.org/0000-0001-9474-1990
  • ІННА МЕЛЕШКО Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» https://orcid.org/0000-0002-7414-7828

DOI:

https://doi.org/10.32782/2415-3605.25.2.6

Ключові слова:

доповнена реальність, освіта, студенти технічних спеціальностей, імерсивні технології, гейміфікація, віртуальна реальність, віртуальне імерсивне середовище

Анотація

Актуальність роботи полягає в тому, що оскільки традиційні методи навчання не завжди відповідають потребам сучасних студентів технічних університетів, яким потрібні практичні професійні навички володіння іноземних мов, імерсивні технології пропонують революційний підхід до навчання. Вони забезпечують динамічний інтерактивний досвід як доповнення традиційних методів і дозволяють створювати реалістичні та безпечні сценарії для мовної практики і культурного занурення, що сприяє глибшому розумінню та кращому засвоєнню матеріалу. Метою статті є висвітлення щораз вищої потреби цифрової трансформації в освіті та дослідження дидактичного потенціалу імерсивних технологій у вивченні іноземних мов для студентів технічних університетів. Дослідження спрямовано на аналіз наявних наукових підходів до використання імерсивних технологій у навчанні, визначення їх переваг та недоліків, а також вивчення ставлення викладачів до цих технологій. Дослідження базується на комплексному підході, що включає кілька ключових методів. Було проведено порівняльний аналіз сучасних наукових підходів до використання імерсивних технологій у викладанні іноземних мов, що дозволило виявити основні тенденції, переваги і недоліки різних методик та підходів. Здійснено детальний огляд наукової літератури з метою вивчення досвіду використання імерсивних технологій у навчанні іноземних мов, виявлення ключових досліджень та визначення нерозв’язаних питань. Результати дослідження виявили, що імерсивні технології мають значний потенціал для покращення процесу вивчення іноземних мов, оскільки сприяють підвищенню мотивації студентів, роблячи навчання більш інтерактивним та захопливим і дозволяючи створювати реалістичні сценарії для мовної практики, що сприяє кращому засвоєнню матеріалу та розвитку комунікативних навичок. Серед переваг імерсивних технологій – підвищення мотивації, оскільки вони сприяють перетворенню студентів з пасивних спостерігачів на активних учасників освітнього процесу, що сприяє підвищенню їх мотивації та зацікавленості в навчанні. Імерсивні середовища забезпечують високий рівень інтерактивності, дозволяючи студентам взаємодіяти з віртуальним середовищем та виконувати різноманітні завдання, сприяють створенню реалістичних сценаріїв для мовної практики, розвиваючи практичні навички і впевненість в іншомовному спілкуванні та дозволяють адаптувати освітній процес до індивідуальних потреб і можливостей здобувачів вищої освіти. Одним із недоліків імерсивних технологій є те, що їх впровадження може бути пов’язане з низкою технічних проблем, зокрема таких, як висока вартість обладнання, необхідність спеціального програмного забезпечення та технічна підтримка. У роботі зроблено висновок, що імерсивні технології мають значний потенціал для покращення процесу вивчення іноземних мов у технічних університетах. Їх використання сприяє підвищенню мотивації студентів, покращенню якості навчання та розвитку практичних навичок. Однак для ефективного впровадження імерсивних технологій необхідно враховувати технічні та методологічні проблеми, а також забезпечити відповідну підготовку викладачів. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на розроблення ефективних методик використання імерсивних технологій в освітньому процесі та оцінювання їх впливу на результати навчання.

Посилання

Akçayır M., Akçayır G. Advantages and challenges associated with augmented reality for education: a systematic review of the literature. Educational research review. 2017. Vol. 20. P. 1–11. https://doi.org/10.1016/j.edurev.2016.11.002

Al-Gindy A., Felix C., Ahmed A., Matoug A., Alkhidir M. Virtual reality: development of an integrated learning environment for education. International journal of information and education technology. 2020. Vol. 10, No. 3. P. 171–175. https://doi.org/10.18178/ijiet.2020.10.3.1358

Bahari A. Affordances and challenges of teaching language skills by virtual reality: a systematic review (2010–2020). E-Learning and digital media. 2021. Vol. 19, Iss. 2. P. 163–188. https://doi.org/10.1177/20427530211036583

Blyth C. Immersive technologies and language learning. Foreign language annals. 2018. Vol. 51, No. 1. P. 225–232. https://doi.org/10.1111/flan.12327

Bronack S. C. The role of immersive media in online education. The journal of continuing higher education. 2011. Vol. 59, No. 2. P. 113–117. https://doi.org/10.1080/07377363.2011.583186

Chang Y.-S., Chen C.-N., Liao C.-L. Enhancing english-learning performance through a simulation classroom for EFL students using augmented reality–a junior high school case study. Applied sciences. 2020. Vol. 10, No. 21. P. 7854. https://doi.org/10.3390/app10217854

Cummings J. J., Bailenson J. N. How immersive is enough? A meta-analysis of the effect of immersive technology on user presence. Media psychology. 2015. Vol. 19, No. 2. P. 272–309. https://doi.org/10.1080/15213269.2015.1015740

Dunleavy M., Dede C., Mitchell R. Affordances and limitations of immersive participatory augmented reality simulations for teaching and learning. Journal of science education and technology. 2008. Vol. 18, No. 1. P. 7–22. https://doi.org/10.1007/s10956-008-9119-1

Freina L., Ott M. A literature review on immersive virtual reality in education: state of the art and perspectives. Else 2015, Bucharest, RO, 23–24 April 2015. https://doi.org/10.12753/2066-026x-15-020

Hamad A., Jia B. How virtual reality technology has changed our lives: an overview of the current and potential applications and limitations. International journal of environmental research and public health. 2022. Vol. 19, No. 18. P. 11278. URL: https://doi.org/10.3390/ijerph191811278

Kessler G. Current realities and future challenges for CALL teacher preparation. CALICO journal. 2021. Vol. 38, no. 3. P. I–XX. https://doi.org/10.1558/cj.21231

Lan Y.-J. Immersion, interaction, and experience-oriented learning: Bringing virtual reality into FL learning. Language learning & technology. 2020. Vol. 24, No. 1. P. 1–15. https://doi.org/10.64152/10125/44704

Osadchyi V. V. Chemerys, H. Y., Osadcha, K. P., Kruhlyk, V. S., Koniukhov, S. L., & Kiv, A. E. Conceptual model of learning based on the combined capabilities of augmented and virtual reality technologies with adaptive learning systems. CEUR Workshop Proceedings, 2020. Vol. 2731. P. 328–340. https://doi.org/10.31812/123456789/4417

Procel, G. J. O., Medina, M. L. F., Sánchez, D. J. S., & Tacuri, M. A. P. Using technology in English teaching. 2024. 172 p. https://doi.org/10.37811/cli_w1048

Romero I., Rodríguez-Martínez J. A., Rodríguez J. L. Optimizing the surface of orthohedra with virtual reality in primary school. Eurasia journal of mathematics, science and technology education. 2023. Vol. 19, No. 9. P. em2325. https://doi.org/10.29333/ejmste/13508

Safadel P., White D. Facilitating molecular biology teaching by using augmented reality (AR) and protein data bank (PDB). TechTrends. 2018. Vol. 63, No. 2. P. 188–193. https://doi.org/10.1007/s11528-018-0343-0

Steuer J. Defining virtual reality: dimensions determining telepresence. Journal of communication. 1992. Vol. 42, No. 4. P. 73–93. https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.1992.tb00812.x.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-24